Ракіцький Ярослав Володимирович
Яросла́в Володи́мирович Ракі́цький (нар. 3 серпня 1989, Першотравенськ, Дніпропетровська область) — український футболіст, центральний захисник.
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Ярослав Володимирович Ракіцький | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 серпня 1989[1][2][3] (35 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Першотравенськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | «Рак»[4] | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний захисник | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2002 2003–2006 2005 |
«Самара-Метеорит» (Павлоград) «Шахтар» УОР (Донецьк)
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Багаторазовий чемпіон України в складі «Шахтаря», триразовий чемпіон Росії в складі «Зеніту». Учасник чемпіонатів Європи 2012 і 2016 у складі збірної України.
Вихованець академії «Шахтаря», пройшов усі юнацькі команди клубу та закріпився в основному складі «гірників» з 2009 року.[5]
Клубна кар'єра
ред.Вихованець футбольних шкіл «Самара-Метеорит» з Павлограда та донецького УОР, а також дитячої футбольної академії донецького «Шахтаря». У 10 років був на перегляді у київському «Динамо»[6]. Протягом 2002—2006 років у дитячо-юнацькій футбольній лізі провів 65 матчів, відзначився 8 забитими голами. 31 липня 2006 року дебютував у матчах другої ліги чемпіонату України у складі команди «Шахтар-3» (матч проти краснопільського «Явора», перемога 2:1). Усього протягом 2006—2008 років у складі «Шахтаря-3» відіграв 31 матч, відзначився чотирма забитими голами.
За першу команду «Шахтаря» дебютував 15 серпня 2009 року у матчі 1/16 фіналу розіграшу кубка України проти овідіопольського «Дністра» (перемога 6:1). 12 вересня у 1/8 фіналу того ж розіграшу забив команді «Єдність» (Плиски) перший гол за основу[7] (перемога 3:1). Після переходу в «Барселону» Дмитра Чигринського, основного захисника «Шахтаря», Ярослав отримав шанс влитися до головної команди. Це йому вдалося, і з того часу Ракіцький закріпився в основному складі донеччан.
З 28 січня 2019 до 2 березня 2022 року — гравець російського клубу «Зеніт» (Санкт-Петербург). Після початку російського вторгнення в Україну Ракіцький розірвав контракт з «Зенітом»: клуб повідомив, що причиною цьому стали сімейні обставини[8].
Навесні 2022 року тренувався з «Металістом» і «Шахтарем»[9]. У липні став гравцем турецького «Адана Демірспор»[10].
16 січня 2023 року офіційно повернувся до складу «Шахтаря».
Виступи за збірні
ред.З 2008 року викликався до молодіжної збірної України (дебют 10 жовтня у матчі проти однолітків з Нідерландів, нічия 1:1). У складі української молодіжної збірної був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь в усіх трьох іграх команди на турнірі.
Після отримання постійного місця в основі «Шахтаря» був викликаний до національної збірної України, у формі головної команди країни дебютував 10 жовтня 2009 року у матчі проти збірної Англії (перемога 1:0). Перший гол за національну збірну забив у другому своєму зіграному за неї матчі, відзначившись у воротах збірної Андорри 14 жовтня 2009 року.
У складі збірної України брав участь у матчах Євро-2012 та 2016.
6 листопада 2019 року оголосив про завершення кар'єри в збірній України.
Статистика виступів
ред.Частина інформації в цій статті застаріла. |
- Станом на 3 березня 2022 року[11]
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші кубки | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| 2006-2007 | «Шахтар-3» |
15 | 1 | — | — | — | — | — | — | 15 | 1 |
| 2007-2008 | 16 | 3 | — | — | — | — | — | — | 16 | 3 | |
| Всього в Шахтарі-3 | 31 | 4 | 31 | 4 | |||||||
| 2009-2010 | «Шахтар» |
24 | 0 | 4 | 1 | 9 | 1 | — | — | 37 | 2 |
| 2010-2011 | 21 | 1 | 2 | 0 | 10 | 1 | 1 | 0 | 34 | 2 | |
| 2011-2012 | 27 | 2 | 5 | 0 | 4 | 0 | 1 | 0 | 37 | 2 | |
| 2012-2013 | 24 | 1 | 2 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 35 | 1 | |
| 2013-2014 | 23 | 0 | 1 | 0 | 7 | 0 | 1 | 0 | 32 | 0 | |
| 2014-2015 | 18 | 2 | 5 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 32 | 2 | |
| 2015-2016 | 18 | 2 | 2 | 0 | 17 | 1 | 1 | 0 | 38 | 3 | |
| 2016-2017 | 21 | 0 | 2 | 0 | 8 | 0 | 0 | 0 | 31 | 0 | |
| 2017-2018 | 23 | 0 | 3 | 1 | 7 | 0 | 1 | 0 | 34 | 1 | |
| 2018-2019 | 11 | 1 | 1 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 | |
| Всього в «Шахтарі» | 210 | 9 | 26 | 2 | 82 | 3 | 7 | 0 | 325 | 14 | |
| 2018-2019 |  «Зеніт» (Санкт-Петербург)
|
12 | 3 | 0 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 16 | 3 |
| 2019-2020 | 27 | 0 | 4 | 0 | 5 | 1 | 1 | 0 | 37 | 1 | |
| 2020-2021 | 24 | 1 | 1 | 0 | 6 | 0 | 1 | 0 | 32 | 1 | |
| 2021-2022 | 15 | 1 | 0 | 0 | 7 | 1 | 1 | 0 | 23 | 2 | |
| Всього в «Зеніті» | 78 | 5 | 5 | 0 | 22 | 2 | 3 | 0 | 108 | 7 | |
| Всього за кар'єру | 319 | 18 | 31 | 2 | 104 | 5 | 10 | 0 | 464 | 28 | |
Досягнення
ред.- «Шахтар»
- Чемпіон України: 2009-10, 2010-11, 2011-12, 2012-13, 2013-14, 2016-17, 2017-18, 2018-19[12], 2022-23, 2023-24
- Володар кубка України: 2010-11, 2011-12, 2012-13, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2023-24
- Володар Суперкубка України: 2008, 2010, 2012, 2015, 2017
- «Зеніт»
- Чемпіон Росії: 2018-19, 2019–20, 2020-21, 2021-22
- Володар Кубка Росії: 2019-20
- Володар Суперкубка Росії: 2020, 2021
Родина та особисте життя
ред.Мати — підприємець, володіє б'юті студією Олени Ракіцької у місті Дніпро. Батько працював на шахті в Першотравенську. Дід і дядько Ярослава займалися боротьбою на професійному рівні. Саме дідусь привів Ярослава на футбол.
Його молодша сестра Дар'я — чемпіонка України з жіночого футзалу сезону 2023/2024, експерт зі спортивного маркетингу та спонсорства.
Примітки
ред.- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ FBref
- ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ Ярослав Ракицкий: «Все меня зовут Раком»
- ↑ «Щоб потрапити до основи Шахтаря, треба було перепливти ставок»: вихованці «гірників» згадали молодих Зінченка та Коваленка - UkrFootball. ukrfootball.ua (укр.). 10 липня 2023. Процитовано 25 червня 2024.
- ↑ Ракицький: «Їздив на перегляд до Києва до „Динамо“, але щось не пішло»
- ↑ Ракіцький: «Луческу дійсно великий»
- ↑ Євген Мороз (3 березня 2022). Ярослав Ракицький розірвав контракт із російським "Зєнітом" після вторгнення РФ в Україну. Євген Мороз. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ Палкін пролив світло на майбутнє Ракицького в «Шахтарі». football24.ua. Футбол 24. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Григорій Мухін (25 липня 2022). Ракицький став гравцем "Адана Демірспора". Лівий Берег. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ Статистика "Зенит" 2020-2021. FootBoom.ru (рос.). Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Ракицький отримає медаль чемпіона України
Посилання
ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Ракіцький Ярослав Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Профіль на офіційному сайті ФК «Зеніт» (Санкт-Петербург) (рос.)
- Ракіцький Ярослав Володимирович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Ракіцький Ярослав Володимирович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |