Раковицький цвинтар

цвинтар у центрі Кракова, Польща

Ракови́цький цви́нтар (іноді Раковецький цвинтар[1]) у Кракові (пол. Cmentarz Rakowicki) — один із найстарших, найвідоміших некрополів у Кракові й Польщі загалом, об'єкт культурної спадщини Польщі. Розташований у старій частині Кракова. Місце спочинку близько 300 вояків УГА, які померли у таборі Домб'є[1].

Раковицький цвинтар
пол. Cmentarz Rakowicki
Головна алея
Головна алея
Інформація про цвинтар
50°04′32″ пн. ш. 19°57′14″ сх. д.H G O
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Краків
Відкрито 1803 (вперше згадано:1803)
Тип комунальний
Охоронний статус Культурна спадщина Польщіd
Площа 42 га
Кількість поховань понад 300 тис.
Адреса:
вул. Раковицька, 26
Веб-сайт zck-krakow.pl/?pageId=61&id=1&a=1

Раковицький цвинтар. Карта розташування: Польща
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар (Польща)

ІсторіяРедагувати

Перше поховання відбулося 1803 року.
Сьогодні тут можуть бути поховані лише власники родинних гробівців та заслужені люди Кракова. 1981 року було організовано Громадський комітет порятунку Кракова. Комітет щороку організовує заходи з метою порятунку цінних надгробків, гробниць[2].

Частина надгробків виконані за проектами знаних архітекторів, зокрема, Теофіля Жебравського, Славоміра Одживольського, Фелікса Ксенжарського, відомих скульпторів, зокрема, Вацлава Шимановського, Тадеуша Блотницького, Кароля Гукана.

ПохованіРедагувати

Українські діячіРедагувати

Одними з найстаріших українських поховань на Раковицькому цвинтарі є виявлені А. Мельником поховання греко-католицьких священиків-біженців із Холмщини. Це Отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (помер 18.04.1893, поховання знаходиться у кватері IV), Григорій (12.03.1802—03.08.1879) і Йосиф (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі — греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як «Жертви схизматицької Росії». Поховання знаходиться: кватера IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków. Тут також поховано українця маршала-лейтенанта австрійської армії Людвіга Сембратовича (кватера IV)[3].

Тут також наявні поховання: Миколи Чижевського (1890—1954), командира артилерії 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни професора Гірничо-Металургійної академії (ГМА) у Кракові (у кватері XXXVII, ряд 4, місце 9); Олександра Доценка (1897—1941), генерального ад'ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста; Миколи Дубовицького (1903—1985), хорунжого Армії УНР, пізніше професора ГМА у Кракові (Кватера XXXV, ряд західний, місце 2); Юрія Корогоди (1900—1992), хорунжого Армії УНР, згодом професора вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, члена Польської Академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода: кватера: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich); Івана Руденка (1896—1938), офіцера 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР; могила Мартина Волкова (1892—1972), офіцера Армії УНР, згодом учителя, священика, посла на Сейм II РП; Осипа Назарука (1883—1930), міністра УНР; Йосифа Білевича (1863—1942), генерала Армії УНР (Кватера: LXXV, ряд 13, місце 11); Адріяна Марушечка-Богданівського (1892—1940), полковника Армії УНР (кватера LXXIII, ряд 27, місце 9); поховання Степана Новосільського (1884—1966), батька художника Юрія Новосільського; пам'ятник-могила тих, що померли в таборі для полонених у м. Домб'є.

На кладовищі поховані представники української інтелігенції: Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Новосельський Єжи (Юрій), Барвінський Євген, Сташко Теодозій, Степан Томашівський, Ольга Лясківська (багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови)[3].

В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. Прандоти (ul. Prandoty). Частину решток ексгумовані та перенесено до спільного поховання-крипти в 29 секторі з написом «Тим що пішли» («Pamięci tych, co odeszli»). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та 3 інших в'язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (кватера LXXV, ряд 11, поховання 16[3].

Також на Раковицькому цвинтарі спочивають останки пілота ЧА з Кропивниччини, котрий загинув у боях за Краків у квітні 1945 року, ГРС Івана Кобилянського[3].

Польські діячіРедагувати

Ян Матейко, Оскар Кольберг, Ян Францішек Адамський, Юліуш та Войцех Коссаки, Януш Куртика, Йонаш Штерн, Миколай Зиблікевич, Ян Станіславський, Марія Боґда, Адам Бродзіш, Ганна Рудзька-Цибіс, Вацлав Шимановський (скульптор) та інші.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Горняткевич Д. Краків // Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003. — Т. 3. — С. 1162.
  2. Śladami Miłosza po Krakowie / Wojewódzka biblioteka publiczna w Krakowie (пол.)
  3. а б в г Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 24.08.2020 р.. 

ПосиланняРедагувати