Раковець (Коломийський район)

село в Коломийському районі Івано-Франківської області, Україна

Ракове́ць — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області, розташоване на правому березі р. Дністер, за 25 км від центру громади і залізничної станції Городенка. Населення — 823 особи. До 2020 адміністративний центр Раковецької сільської ради. Сільраді також було підпорядковане село Семенівка.

село Раковець
Церква святого Дмитрія (1858 р.) у Раковці
Церква святого Дмитрія (1858 р.) у Раковці
Церква святого Дмитрія (1858 р.) у Раковці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Громада Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080030220072569
Основні дані
Перша згадка 1440 (584 роки)
Населення 823
Площа 14,211 км²
Густота населення 57,91 осіб/км²
Поштовий індекс 78114
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°48′11″ пн. ш. 25°18′04″ сх. д.H G O
Водойми Дністер, Семенівка
Місцева влада
Адреса ради 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77
Карта
Раковець. Карта розташування: Україна
Раковець
Раковець
Раковець. Карта розташування: Івано-Франківська область
Раковець
Раковець
Мапа
Мапа

CMNS: Раковець у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.[1]

Географія ред.

Селом протікає річка Семенівка.

Історія ред.

Відоме за матеріалами ґродських і земських книг з 1440 року[2]. Знане завдяки руїнам феодального Раковецького замку XVII ст. У 1676 році ним оволоділи турки.

Під час окупації гітлерівці замордували 12 селян Раківця, 54 — вигнали на каторгу до Третього Райху.

Пам'ятки ред.

Замок (1660 р.) ред.

 
Залишки замку (1660 р.)

Замок у селі Раковець розташований на природній скельній терасі, що стрімко обривається до правого берега річки Дністер на південній околиці села. Будівництво замку розпочалося в 40 роках XVII століття, було завершене в 1660 році. Замок, розміром 60 на 40 метрів, мав три оборонні вежі та житлові приміщення в західній частині.

Церква Святого Димитрія Великомученика (1858 р.) ред.

У селі, в мальовничій долині неподалік річки Дністер, стоїть мурована церква Святого Дмитрія Великомученика. Споруджена в 1858 році. Біля головного входу на подвір'я храму височить дзвіниця на три яруси.

Каплиця-костел (1835 р.) ред.

На старому цвинтарі в центрі села стоїть каплиця-костел. Споруджена в 1835 році. Над входом у каплицю збереглася плита з надписом: «Текля зі Скарбків Боровських Дверніцька присвячує той пам'ятник для чоловіка Міхала Дверніцького і брата його Александра Дверніцького дня 29 місяця листопада 1835 року». (Tekla ż Skarbków Borowskich Dwernicka poswięca te Pamiątkę dla Męza Michała Dwernickiego i brata Jego Alexandra Dwernickiego gnia 29 Miesćąca Listopada 1835 Roku.)

Економіка ред.

На території села провадиться ставкове рибне господарство[3].

4 липня 2015 року у селі відбулося офіційне відкриття пристані для плотів, байдарок і катерів, які курсують по Дністру. Його засновники планують відкрити ще кілька подібних в інших місцях на Дністрі. Сподіваються, що це сприятиме розвитку туризму в районі.[4]

Відомі люди ред.

Народились ред.

Пов'язані ред.

Цікаві факти ред.

  • На околицях Раківця виявлено 2 пізньопалеолітичні стоянки, знайдено золоті монети Олександра Македонського та поселення давньоруських часів.
  • у селі знімали перший західноукраїнський повнометражний фільм — До добра і краси.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021. 
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.83, № 830
  3. На Городенківщині виник скандал навколо озера у Раковці
  4. На Дністрі відкрився перший річковий порт «Раковець». http://galka.if.ua/. Ґалка. 5 липня 2015. Процитовано 10 грудня 2018. 
  5. Іван ДРАБЧУК. Ще раз про походження Івана Борковського. — «Галичина», 29 серпня 2017 року.
  6. Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.- 944 с., іл. с. 52
  7. Майстер світла і тіні,  — «Галичина», 05 вересня 2017 року.

Джерела ред.

Посилання ред.