Відкрити головне меню

Раймонд ван дер Ґау (нід. Raimond van der Gouw Вимова нідерландською: [ˈreːmɔnt fɑn dɛr ˈɣʌu̯],[1], нар. 24 березня 1963, Олдензал) — нідерландський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Раймонд ван дер Гау
Raimond-van-der-gouw-1398447774.jpg
Особові дані
Народження 24 березня 1963(1963-03-24) (56 років)
  Олдензал, Нідерланди
Громадянство Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985–1988 Нідерланди «Гоу Егед Іглз» 97 (-?)
1988–1996 Нідерланди «Вітесс» 258 (-?)
1996–2002 Англія «Манчестер Юнайтед» 37 (-29)
2002–2003 Англія «Вест Гем Юнайтед» 0 (0)
2003–2004 Нідерланди «Валвейк» 1 (-?)
2004–2007 Нідерланди «Апелдорн» 100 (-?/1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2009 Англія «Сандерленд» (воротарі)
2009– Нідерланди «Вітесс» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав у нідерландських клубах «Гоу Егед Іглз» та «Вітесс», потім — в англійському «Манчестер Юнайтед». Забив єдиний гол у своїй кар'єрі у своєму останньому матчі за клуб «Апелдорн», після чого завершив кар'єру у віці 44 років.

У 2007 році він був запрошений в тренерський штаб англійського «Сандерленда» як тренер воротарів. У червні 2009 року він покинув «Сандерленд» і повернувся у «Вітесс», де також став тренером воротарів.

Ігрова кар'єраРедагувати

Нідерландські клубиРедагувати

Вихованець клубу «Гоу Егед Іглз». Пройшовши через молодіжну академію клубу, він дебютував за основний склад в матчі проти клубу «Ден Босха», який відбувся 14 вересня 1985 року і завершився перемогою «Гоу Ехед Іглз» з рахунком 2:1[2]. У дебютному сезоні «Іглз» знаходилися в нижній частині турнірної таблиці Ередивізі, а за підсумками сезону зайняв десяте місце в чемпіонаті. Проте, вже у 1987 році клуб вилетів з вищого дивізіону, а протягом наступного сезону не зміг повернутися в еліту.

У 1988 році ван дер Гау перейшов в клуб «Вітесс». В перший же сезон Раймонда в новому клубі «Вітесс» виграв Ерстедивізі і вийшов у вищий дивізіон чемпіонату Нідерландів, повернувшись туди після дев'ятирічної перерви. В сезоні 1989/90 «Вітесс» зайняв 3-е місце в Ередивизі і вперше в історії кваліфікувався у Кубок УЄФА[3]. Також клуб досяг фіналу Кубка Нідерландів[4].

У сезоні 1990/91 «Вітесс» посів 5-е місце в чемпіонаті, втративши можливість виступу в єврокубках в наступному сезоні. У розіграші Кубка УЄФА 1990/91 ван дер Гау провів чотири «сухих» матчі поспіль, а «Вітесс» досяг чвертьфіналу турніру, в якому поступився португальському «Спортінгу». У наступні сезони «Вітесс» завершував чемпіонат у першій шістці, але в єврокубках виступав невдало.

Манчестер ЮнайтедРедагувати

Зігравши понад 350 матчів у чемпіонаті Нідерландів, ван дер Гау перейшов в англійський «Манчестер Юнайтед» за £ 500 000. Він дебютував за «Юнайтед» у матчі проти «Астон Вілли» у вересні 1996 року, відігравши цю зустріч «всуху»[5]. У 1997 році він вийшов на поле у півфінальному матчі Ліги чемпіонів проти дортмундської «Боруссії», оскільки Петер Шмейхель отримав травму буквально за кілька хвилин до початку гри. «Юнайтед» програв у цьому матчі з рахунком 1:0, але завдяки сейвам нідерландця «червоні дияволи» поступилися лише з мінімальним рахунком.

"...і я зрозумів, що Раймонд здатний керувати великими матчами... Я відчув, що такими матчами можуть бути ігри єврокубків, і що Раймонду це підійде. Він дуже швидко здійснив задумане"

Алекс Фергюсон[6]

Найвдалішим для нідерландця став сезон 1999/00. Після відходу з команди Петера Шмейхеля, що переїхав у «Бірмінгем Сіті», сер Алекс Фергюсон вирішив зробити ван дер Гау «першим номером», який виграв конкуренцію у Марка Босніча[7]. Провівши в сезоні 23 матчі, воротар разом з командою завоював чемпіонський титул в англійській Прем'єр-лізі, а також зіграв у програному Суперкубку УЄФА 1999 року, а також одну гру на клубному чемпіонат світу 2000 року[8]. Але, коли в команду прийшов чемпіон світу і Європи француз Фаб'єн Бартез, нідерландець знову зайняв місце запасного голкіпера. Трохи пізніше був підписаний і ще один голкіпер — північноірландець Рой Керролл, однак, незважаючи на це, Раймонд погодився продовжити з клубом контракт ще на рік — до кінця сезону 2001/02[9]. Попри незначну ігрову практику, Раймонд залишався одним з головних осіб у манчестерській роздягальні, граючи роль «дядька-наставника» для молодих партнерів. Всього за «Манчестер Юнайтед» воротар провів 61 матч: 37 — у чемпіонатах Англії[10], 1 матч у Кубку Англії, 9 матчів у Кубку Футбольної ліги, 13 матчів у єврокубках, а також 1 неофіційний матч.

«Вест Гем Юнайтед»Редагувати

Так і не зігравши у своєму останньому сезоні за «червоних дияволів» жодного матчу, Раймонд вирішив перебратися в Лондон, в «Вест Гем Юнайтед»[11], як дублер для Девіда Джеймса. Однак, також не зігравши в чемпіонаті за «молотобійців» жодної гри[12], повернувся в Нідерланди[13].

Завершення кар'єриРедагувати

Повернувшись на батьківщину, голкіпер підписав річний контракт з «Валвейком», але в сезоні провів лише один матч. У наступному сезоні ван дер Гау вже захищав кольори клубу «Апелдорн». За цю команду, яка стала останньою в його ігровій кар'єрі, воротар провів 100 матчів у чемпіонатах Нідерландів і в самому останньому матчі зумів відзначитися забитим м'ячем (єдиним у професійній кар'єрі), після чого завершив кар'єру футболіста у 2007 році у віці 44 років[14]. Всього у чемпіонатах Нідерландів провів 456 матчів, забив 1 гол.

Кар'єра тренераРедагувати

"У нього був величезний досвід. Я працював з Раймондом і знаю: він - справжній професіонал, хто працює з максимальною віддачею"

Рой Кін[15]

У 2007 році колишній партнер нідерландця у «Манчестер Юнайтед» Рой Кін, який тренував тоді «Сандерленд», запросив Раймонда на посаду тренера воротарів своєї команди[15].

Пропрацювавши на цій посаді два сезони, ван дер Гау залишив клуб і повернувся в Голландію, ставши тренером воротарів у клубі «Вітесс»[16].

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Van in isolation: [vɑn].
  2. Go Ahead Eagles 2-1 FC Den Bosch (nl). Voetbal International. Архів оригіналу за 2012-04-11. 
  3. Historie Vitesse (nl). B. V. Vitesse. Архів оригіналу за 2007-02-08. 
  4. Netherlands Cup Full Results 1970-1994. Dinant Abbink (en). RSSSF. 18.08.1999. Архів оригіналу за 2012-04-11. 
  5. Fox, Norman (22 September 1996). Yorke puts spring in Villa's autumn. The Independent. Процитовано 2 February 2011. 
  6. Fergie loses faith with Bosnich. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 2 March 2000. Процитовано 15 September 2008. 
  7. Raimond Van Der Gouw Bio. ESPNsoccernet. Процитовано 15 September 2009. 
  8. Match report:Manchester United vs South Melbourne. FIFA. Процитовано 16 September 2008. 
  9. Van der Gouw signs new contract. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 26 July 2001. Процитовано 15 September 2008. 
  10. Rai Van der Gouw. Racing Post. Архів оригіналу за 26 березень 2009. Процитовано 16 September 2008. 
  11. Van der Gouw joins West Ham. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 28 June 2002. Процитовано 15 September 2008. 
  12. Van der Gouw career stats. ESPNsoccernet. Процитовано 16 September 2008. 
  13. Walker, Ian (3 June 2003). Player lay-offs no cause for alarm. London: The Independent. Процитовано 18 September 2008. 
  14. Jaaroverzicht AGOVV Apeldoorn 2007 (Dutch). AGOVV Apeldoorn. 3 January 2008. Архів оригіналу за 7 January 2008. Процитовано 16 September 2008. 
  15. а б Cats unveil Van der Gouw. Sunderland Echo. 19 July 2007. Процитовано 15 September 2008. 
  16. Van der Gouw keert terug bij Vitesse [Van der Gouw returns to Vitesse] (Dutch). VoetbalPrimeur. 15 June 2009. Процитовано 27 June 2009. 

ПосиланняРедагувати