Відкрити головне меню

Nihil novi (лат. нічого нового) — загальновживана назва закону, прийнятого польським сеймом і схваленого королем Олександром Ягеллончиком в 1505 році. У польській історіографії називається конституцією, при цьому слід мати на увазі, що в тодішній Польщі всі постанови сейму називалися конституціями. У російській традиції часто іменується Радомською конституцією.

НазваРедагувати

Повна назва закону Nihil novi nisi commune consensu (лат. нічого нового без загальної згоди). Nihil novi також має біблійне посилання — Nihil novi sub sole або Sub sole nihil novi est (Немає нічого нового під сонцем. Екклезіаст).

Суть законуРедагувати

Закон «Nihil novi» унормовував Привілеї шляхетські, забороняв королям приймати нові закони без згоди шляхти (представленої в Сеймі Королівства, що складався з Сенату та Посольської ізби) за винятком окремих особливо обумовлених малозначущих питань. Його можна розглядати як завершальний крок по обмеженню влади польського короля (раніше були прийняті: Віленський привілей 1447, Нешавські статути 1454, що розширювали права шляхти, і Мельницький привілей 1501 року, який посилював владу магнатів).

Закон «Nihil novi» був підписаний королем Олександром Ягеллончиком на Радомському сеймі 3 травня 1505 року (звідси його друга назва — Радомська конституція). Цей закон прийнято розглядати як завершальний крок у формуванні шляхетської демократії, або шляхетської республіки. Пізніше шляхта буде трактувати положення цього закону для обґрунтування принципу одноголосності для прийняття рішення (принцип Liberum veto).

З часу прийняття закону «Nihil novi» загальновживаним стосовно польської системи державного устрою став термін Річ Посполита. На Велике князівство Литовське, що знаходилося з 1385 року в особистій унії (Кревська унія), ні закон «Nihil novi», ні іменування Річ Посполита в той момент не поширювалися.

У тому ж самому році шляхта ще більше розширила свої права, обмеживши права міст брати участь у політичному житті країни, а також заборонивши селянам залишати свої наділи без згоди землевласника, закріпивши, таким чином, кріпосне право в Польщі.

Текст законуРедагувати

Див. такожРедагувати