Вікіпедія

Радовичі (Ковельський район)

село в Турійському районі Волинської області України
(Перенаправлено з Радовичі (Турійський район))

Ра́довичі — село в Україні, у Турійській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 382 осіб.

село Радовичі
Країна Україна Україна
Область Волинська
Район Ковельський район
Громада Турійська селищна громада
Основні дані
Засноване 1544
Населення 382
Площа 2,214 км²
Густота населення 172,54 осіб/км²
Поштовий індекс 44867
Телефонний код +380 3363
Географічні дані
Географічні координати 51°01′58″ пн. ш. 24°37′42″ сх. д. / 51.03278° пн. ш. 24.62833° сх. д. / 51.03278; 24.62833Координати: 51°01′58″ пн. ш. 24°37′42″ сх. д. / 51.03278° пн. ш. 24.62833° сх. д. / 51.03278; 24.62833
Середня висота
над рівнем моря 		196 м
Місцева влада
Адреса ради 44850, Волинська обл.,Турійський р-н, с.Туличів
Карта
Радовичі. Карта розташування: Україна
Радовичі
Радовичі
Радовичі. Карта розташування: Волинська область
Радовичі
Радовичі
Мапа
Мапа

CMNS: Радовичі у Вікісховищі

Історія ред.

Село Радовичі  — одне з давніх волинських сіл. Перша писемна згадка про село датується 8 червня 1544 року в договорі Анастасії Радовицької з князем Федором Андрійовичем Сангушком про розмежування її помістя Радович від помістя кн. Федора — Турійська, Бобол і Обеніж.

 
Святодухівська церква у Радовичах

Поліська Січ ред.

У перших днях вересня 1943 р. поблизу села Радовичі Турійського району відбувся один із найбільших боїв УПА з німцями на Волині.

5 вересня в цьому районі повстанці вели бої з польськими загонами Армії Крайової та базами польської «самооборони». Для операції проти поляків було стягнено декілька куренів групи УПА «Турів».

7 вересня в місці ведення українсько-польських боїв з'явилися німецькі армійські підрозділи. Спершу рота вермахту несподівано натрапила на засідки, організовані сотнями «Байди» та «Кубика».

Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11 полоненими. 8 вересня німці відправили каральну експедицію із Ковеля в силі батальйону піхоти (470 вояків) і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі бої з використання з обох боків артилерії.

Повстанці, які мали чисельну перевагу, але гірше озброєння, вели бої дві доби (до кінця дня 9 вересня), після чого відійшли вглиб лісового масиву. У боях брало участь 9 сотень УПА (курінь Олексія Громадюка («Голобенка»), курені «Щуки» і «Яреми», а також вишкільна сотня артилерії під командою «Розважного», сотня «Запорожця» (сотенний, уродженець Горохівського району) та ін.) — загалом понад 1000 повстанців під загальним керівництвом Олексія Шума («Вовчака») Упівці здобули 59 одиниць зброї, убили начебто 208 противників (за свідченням учасника бою В. Новака («Крилатого»).

У боротьбі особливо відзначилися сотенний 1-ї сотні Тихон Зінчук («Кубік»), сотенний 2-ї сотні «Байда» (колишній червоноармієць), який командував навіть після поранення в голову, та чотовий Чайківський («Трач»), чотовий «Деркач»; стрілець «Каленик», який загинув; кулеметник УПА, житель села Осьмиговичі Василь Севастанюк, який у критичний момент підвівся з кулеметом на повний зріст і нищівним вогнем заставив німців зупинити атаку. Жителем села Гаруша (Турійський район Волинської обл. Іваном Вовком було підбито німецький танк (броньовик?).

З боку УПА загинуло близько 40 вояків, було 3 поранених. Тоді загинули повстанці: Андросюк Леонід Демкович, Наумов Іван, Січкарук Мусій, Романчук Василь Боніфатович, пс. «Муха» — всі уродженці села Купичів Турійського району; Бадера Максим Каленикович, Баран Леонід Миколайович, Марцинковський Василь Андрійович — всі уродженці села Новий Двір Турійського району; Білецький Василь Іванович, Гнатюк Іван Григорович, Рябий Єгор, Терещук Василь Васильович, Терещук Василь Іванович, Сервачинський Михайло, Терещук Олександр, Білецький Іван, Савчук Дмитро, Рябий Феодосій — всі уродженці села Нири Турійського району; повстанець Кухарук із Турійського району; Нечипорук Петро Іванович із села Літин Турійського району; Карпук Андрій Данилович, Башта Іван Микитович, Башта Володимир Микитович — всі уродженці села Гаруша Турійського району; Микитюк Іван із села Радовичі Турійського району; Муравський Сергій Пилипович уродженець містечка Турійськ; Прогонюк Степан Олексійович, повстанець Казбур, Соловенюк Петро, Солтис Адам, Чабан Ничипір, Шейка Петро, Шумський Петро Лукашович — всі уродженці села Вербично Турійського району; Шворак Леонтій Сильвестрович, Терефельський Федір Трохимович — обидва уродженці села Чорніїв Турійського району; Потапчук Петро, уродженець села Будище Koveльського району Волинської області.

Ветерани польського підпілля стверджують, що в цьому бою німці втратили лише 26 своїх солдатів. Однак вказують на те, що тіла німців були сильно помордовані. Навряд чи в такому бою у повстанців була можливість знущатися над трупами.

Помордованими могли бути хіба що 11 німців, захоплених 7 вересня в полон. Скоріш за все правда про німецькі втрати лежить десь посередині. Якщо припустити, що вбитих німців 8—9 вересня було стільки ж, скільки захоплено зброї (59 чоловік) і додати до цього числа 11 убитих полонених і 5 убитих напередодні, то вийде доволі вірогідне число — 75 чоловік. Враховуючи, що повстанців було більше, й що німці атакували на незнайомій території, вони цілком могли втратити стільки людей за три дні.

Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району[1][2].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 432 особи, з яких 210 чоловіків та 222 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Економіка ред.

Пам'ятки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Рада підтримала скорочення кількості районів: на Волині таких тепер чотири. Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ На Волині будують тваринницьку ферму на півтисячі голів (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  7. ↑ Як працює оленяча ферма на Волині та як туди потрапити (ФОТО). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  8. ↑ На оленячу ферму привезли дві сотні оленів з Балтійських країн (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.

Література ред.

  1. Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режиму. 1943 рік // Українська Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. — Львів, 2004. — С. 178.
  2. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. — Т. 1. Волинь і Полісся. — Рівне, 2008. — С. 312.
  3. Дзьобак В. 1943-й — рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. — Київ, 2008. — С. 40, 43.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радовичі_(Ковельський_район)&oldid=41628545