Відкрити головне меню

Радковський Олег Володимирович

Олег Володимирович Радковський
Народився 22 серпня 1960(1960-08-22) (59 років)
Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Одеська національна академія харчових технологій
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Посада перший заступник голови Одеської обласної ради
Партія Батьківщина
Нагороди Орден «Святий князь Володимир» IV ступеня
Хрест пошани «За відродження України» II ступеня
Срібна Георгіївська медаль «Честь, слава, труд» II ступеня
Медаль «За відмінну службу в Прикордонних військах».
Україна Народний депутат України
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 14 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Оле́г Володи́мирович Радко́вський (нар. 22 серпня 1960 село Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область) — український політик. Народний депутат України. Кандидат технічних наук1987). Член партії ВО «Батьківщина» з 2005 року, голова Одеської обласної організації з 2009 р.

ОсвітаРедагувати

У 1982 році закінчив факультет кріогенної техніки Одеського технологічного інституту холодильної промисловості, а у 1991 році — факультет автоматизації суднового енергетичного устаткування Одеського вищого інженерного морського училища. Кандидатська дисертація «Оптимізація робочих процесів турбокомпресорних холодильно-осушувального устатковання». У 2009 р. закінчив Одеську державну академію будівництва і архітектури (спеціалізація «Промислове та цивільне будівництво»).

Кар'єраРедагувати

  • Серпень 1982 — грудень 1991 — інженер-механік в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості.
  • Грудень 1991- начальник відділу маркетинґу кооперативу «Берег»
  • 1993- 1997 - генеральний директор ВКФ "Берег- маркет Лтд".
  • 1997 - 2004 - президент украінсько- американського СП "Берег- сервіс".
  • 2004 - квітень 2006 - почесний президент холдинґу "Берег- груп".
  • Президент благодійного фонду «Рідний берег» (м. Одеса).

Сім'яРедагувати

  • Українець.
  • Батько Володимир Митрофанович (19352000) — лікар-хірург, завідуючий 2-го хірургічного відділення 2-ї міської клінічної лікарні, місто Одеса.
  • Мати Адольфіна Яківна (1937) — лікар-окуліст, доцент кафедри захворювань очей НДІ імені Філатова, місто Одеса.
  • Дружина Наталія Альбертівна (1968) — співачка, викладач музики і співу.
  • Має двох дітей.

Політична діяльністьРедагувати

В 2001 році обраний головою Одеського міського комітета Української морської партії.

2002–2006 рр. — депутат Одеської міської ради.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 14 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 110 в списку. На час виборів: президент місцевого благодійного фонду «Рідний берег» (місто Одеса), член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 18 липня 2006). 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 104 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 26 грудня 2007).

2012–2015 рр. — помічник народного депутата України.

З листопада 2015 року — перший заступник голови Одеської облради VII скликання.[1][2][3]

Замах на життяРедагувати

4 жовтня 2017 року в центрі Одеси, біля 20:20 на вулиці Грецька[4], на Олега Радковського було вчинено замах на життя. Він був поранений у руку, ногу та поперек[5], отримав п’ять кульових поранень.[6]

Станом на 8 жовтня Олега Радковського прооперували у приватному медичному закладі. Хірурги вилучили з його тіла кулю, яка застрягла поряд з хребтом. Операція пройшла успішно.[6]

НагородиРедагувати

  • Орден «Святий князь Володимир» IV ступеня (2000)
  • Хрест пошани «За відродження України» II ступеня (2001),
  • Срібна Георгіївська медаль «Честь, слава, труд» II ступеня (2001).
  • Медаль «За відмінну службу в Прикордонних військах» (2001).

АвторРедагувати

Автор (співавтор) 30 наукових статей, 5 авторських свідоцтв.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати