Magni Ducatus Lithuaniae caeterumque regionum illi adiaciencium exacta descriptio (укр. «Детальний опис Великого князівства Литовського та сусідніх країн»)[1], також знана як Радзивіллівська мапа чи Мапа Радзивіла — мапа земель Великого князівства Литовського в масштабі 1:1 300 000. Була виконана на замовлення Миколая Криштофа Радзивілла «Сирітки» нідерландським картографом і гравером Гесселем Ґеррітцем на підставі малюнків Томаша Маковського. Видана вперше в Амстердамі в друкарні Віллема Янсзона Блау в 1613 році[2].

Радзівіллівська мапа, видання 1613 р. яке містило карту Дніпра. Під мапами також був географічний та етнічний опис.
Радзівіллівська мапа, видання 1635 р.

Крім детального й географічно правильного позначення українських земель, сотень сіл, міст, поселень, річок і доріг, карта Литви Радзивіла є першим картографічним джерелом, яке зафіксувало назву «Україна» (Vkraina), позначене в центральному Подніпров'ї між Ржищевом та Каневом.

Карта Радзивіллів вважається шедевром картографічного мистецтва. За точністю і детальністю вона перевищувала пізніші мапи XVII та XVIII століття. Широко використовувалась в картографії Східної Європи[3].

Єдиний екземпляр карти в оригіналі наразі зберігається в головному приміщенні музею Carolina Rediviva Бібліотеки Упсальського університету у Швеції на тканині.

Примітки ред.

  1. Повна назва: MAGNI DVCATVS LITHVANIAE, CAETERARVMQVE REGIONVM ILLI ADIACENTIVM EXACTA DESCRIPTIO. Ill[ustri]ss[i]mi ac Excell[enti]ss[i]mi Pri[n]cipis et D[omi]ni D[omini] Nicolai Christophori Radziwil, D[ei] G[ratia] Olycae ac in Nieswies Ducis, S[acri] Rom[ani] Imperii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S[ancti] Sepulchri Hierosolimitani Militis etc. opera, cura et impensis facta ac in lucem edita. В перекладі: Детальний опис Великого князівства Литовського і решти країн прилягаючих до нього, справа виконана і на світ видана завдяки труду, старанню і видатком найславетнішого і найяскравішого князя і пана Миколая Криштофа Радзивілла з Божої ласки князя Святої Римської імперії, на Олиці і Несвіжу, графа на Шидловцю і Міру і лицаря Святого Гробу Єрусалимського.
  2. Jarosław Łuczyński Przestrzeń Wielkiego Księstwa Litewskiego na mapie radziwiłłowskiej Tomasza Makowskiego z 1613 roku w świetle treści kartograficznej i opisowej [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.], Zapiski historyczne, tom LXXVIII, rok 2013
  3. Algimantas Česnulevičius, M. K. Radvila map in Middle Europe mapping context of the XVII century [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.], «Geografija», 49 (2), 2013, s. 145—153, ISSN 1392—1096}}

Література ред.

Посилання ред.