Радама́нт, Радаманф (грец. Ραδάμανθυς) — володар Криту, син Астерія, брат Міноса Старого. Давньогрецькі історики приписують Радаманту запровадження перших законів. Деякі - колонізацію Кікладських островів, нібито малонаселених після титаномахії, і заселення їх критянами.

Радамант
Mack, Ludwig, Die Unterwelt, mitte.jpg
Посада king of Creted
Батько Зевс[1] або Гефест
Мати Європа (міфологія)[1][2]
Брати, сестри  • Мінос[1][3] і Sarpedond
У шлюбі з Алкмена[1][4]
Діти Gortysd, Енопіон, Erythrusd і Gortysd

Один з персонажів давньогрецьких міфів. Згідно з ними був сином Зевса та Європи, братом Міноса Старого і Сарпедона. Після смерті разом з Міносом та Еаком став на тому світі суддею над душами померлих. За пізнішим переказом, Радамант утік від Міноса до Окалеї (в Беотії) та одружився з овдовілою Алкменою.

Лукіан змальовує Радаманта головою компанії героїв на острові блаженних в «Правдивій історії»

ДжерелаРедагувати

  • а б в г Любкер Ф. Rhadamanthys // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1152.
  • Любкер Ф. Europa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 508.
  • Любкер Ф. Minos // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 873.
  • Любкер Ф. Alcmena // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 60.