Равич (герб)

польський шляхетський герб

Равич (пол. Rawicz, Rawa), також Вршин (пол. Ursyn, Ursus, Ursowic, лат. Ursin) — шляхетський герб.

герб «Равич»
Деталі

Інші назви ред.

  • Ursin
  • Ursowic
  • Panna na niedźwiedziu
  • Miedźwiada, Niedźwiada,
  • Miedźwioda, Niedźwioda,
  • Niedźwieda,
  • Rawic
  • Rawita

Опис гербу ред.

На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає з-поміж двох оленячих рогів.

Легенда ред.

 
Глава про Равіч в гербовнику Ш. Окольського «Orbis Poloni» (1642)

Легенда свідчить, що англійський король вмер, не залишивши належним чином складеного заповіту, і волю свою сповістив з того світу. Згідно з нею, царську корону і нерухоме майно король залишив своєму синові, а усе рухоме майно — дочці. Послухавши пораду, що дало йому придворне оточення, принц вирішив формально виконати батькову волю і звелів запустити чорного ведмедя — який, безумовно, був рухомим майном — до опочивальні принцеси. У разі її смерті, яка здавалася невідворотною, виконувалася воля короля і наочно демонструвалася нездатність принцеси керувати рухомим майном. Але принцеса не тільки приборкала звіра, а, навіть, виїхала на ньому верхи зі своїх покоїв піднімаючи руки до неба і вимагаючи справедливості. Брат, побачивши, що правда і вищі сили на боці сестри, вибачився перед нею і віддав заміж за князя лотарінгського зі всім, що мало належати їй, майном. У пам'ять про те, що сталося, принцеса дала своїм нащадкам герб, який зображує дівчину на ведмеді. Сенс гербу — здатність Равічів з честю виходити з важких випробувань, «перетворення Конфузії у Вікторію».

Прокляття ред.

 
Пам'ятник роду Вшовців (Вроцлав, Чехія)

У 995 році рід Вршовців, що пізніше прийняли ім'я Равичів, був проклятий Св. Адальбертом (Войцехом) за вбивство п'яти (за іншими версіями, чотирьох) братів останнього. Імена вбитих Славниковичів: Спитимир, Побраслав, Поржей, Часлав, а також Собебор, який, за деякими даними, все ж таки вцілів. Св. Адальберт напророкував, що рід Вршовців має тричі занепасти.

У 1108 році, Вршовці програли феодальну чвару Пржемисловичам, піддалися жорстокому цькуванню. На горі Петржин у Празі відбулися масові страти Вршовців. Непошкоджена частина роду утекла у Польщу і інші сусідні країни. У Польщі Вршовців милостиво зустрів Болеслав III Кривоустий і подарував їм землі, що межували зі Священною Римською Імперією.

Отже герб розповсюдився серед польського шляхетства. Найчастіше він зустрічається у землях сандомирських, равських, краківських, любельських, а після Городельської унії — у Литві.

Участь в Грюнвальдській битві ред.

У 1410 році полк Равичів брав участь в Грюнвальдськой битви під керівництвом Кристіана з Острова, краківського каштеляна.

Міста, засновані Равичами в Польщі ред.

Rawicz, Sawin, Szczekocin, Przysucha, Kętrzyn, Radzyń Podlaski, Adamów, Chełm, Łuków, Węgrów, Kościerzyna, Goniądz, Przemyśl, Tomaszów Mazowiecki, Ożarów Mazowiecki, Margonin.

Роди ред.

Ґнєвоші, Косинські (Равич), Ожаровські, Олендзькі, Прушинські Якубовичі Кінзерські, Щербицькі

Різновиди гербів ред.

Джерела ред.

Опис гербу, варіант легенди й історія роду Равичів, яких також називають Вршовцями, містяться в «Orbis Polonus» — гербовнику XVII століття, автором якого є яскравий представник роду Равичів — Шимон Окольський («Orbis Polonus», T.2., 581—602).

Равич також описаний у гербовниках Бартоша Папроцького и Каспера Несецького:

Крім того:

  • Jan Długosz, Insignia, 18.
  • Ян Длугош. Грюнвальдская битва. М. Изд. АН СССР. 1962.
  • Козьма Пражский. Чешская хроника, М., 1962.
  • Титмар Мерзебургский. Хроника. В 8 кн. / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. М.: «SPSL»-"Русская панорама", 2005.