Відкрити головне меню

Інші назвиРедагувати

  • Ursin
  • Ursowic
  • Panna na niedźwiedziu
  • Miedźwiada, Niedźwiada,
  • Miedźwioda, Niedźwioda,
  • Niedźwieda,
  • Rawic
  • Rawita

Опис гербуРедагувати

На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає з-поміж двох оленячих рогів.

ЛегендаРедагувати

 
Глава про Равіч в гербовнику Ш. Окольського «Orbis Poloni» (1642)

Легенда свідчить, що англійський король вмер, не залишивши належним чином складеного заповіту, і волю свою сповістив з того світу. Згідно з нею, царську корону і нерухоме майно король залишив своєму синові, а усе рухоме майно — дочці. Послухавши пораду, що дало йому придворне оточення, принц вирішив формально виконати батькову волю і звелів запустити чорного ведмедя — який, безумовно, був рухомим майном — до опочивальні принцеси. У разі її смерті, яка здавалася невідворотною, виконувалася воля короля і наочно демонструвалася нездатність принцеси керувати рухомим майном. Але принцеса не тільки приборкала звіра, а, навіть, виїхала на ньому верхи з своїх покоїв піднімаючи руки до неба і вимагаючи справедливості. Брат, побачивши, що правда і вищі сили на боці сестри, вибачився перед нею і віддав заміж за князя лотарінгського зі всім, що мало належати їй, майном. У пам'ять про те, що сталося, принцеса дала своїм нащадкам герб, який зображує дівчину на ведмеді. Сенс гербу — здатність Равічів з честю виходити з важких випробувань, «перетворення Конфузії у Вікторію».

ПрокляттяРедагувати

 
Пам'ятник роду Вшовців (Вроцлав, Чехія)

У 995 році рід Вршовців, що пізніше прийняли ім'я Равичів, був проклятий Св. Адальбертом (Войцехом) за вбивство п'яти (за іншими версіями, чотирьох) братів останнього. Імена вбитих Славниковичів: Спитимир, Побраслав, Поржей, Часлав, а також Собебор, який, за деякими даними, всеж-таки вцілів. Св. Адальберт напророкував, що рід Вршовців має тричі занепасти.

У 1108 році, Вршовці програли феодальну чвару Пржемисловичам, піддалися жорстокому цькуванню. На горі Петржин у Празі відбулися масові страти Вршовців. Непошкоджена частина роду утекла у Польщу і інші сусідні країни. У Польщі Вршовців милостиво зустрів Болеслав III Кривоустий і подарував їм землі, що межували з Священною Римською Імперією.

Отже герб розповсюдився серед польського шляхетства. Найчастіше він зустрічається у землях сандомирських, равських, краківських, любельських, а після Городельської унії — у Литві.

Участь в Грюнвальдській битвіРедагувати

У 1410 році полк Равичів брав участь в Грюнвальдськой битви під керівництвом Кристіана з Острова, краківського каштеляна.

Міста, засновані Равичами в ПольщіРедагувати

Rawicz, Sawin, Szczekocin, Przysucha, Kętrzyn, Radzyń Podlaski, Adamów, Chełm, Łuków, Węgrów, Kościerzyna, Goniądz, Przemyśl, Tomaszów Mazowiecki, Ożarów Mazowiecki, Margonin.

РодиРедагувати

Різновиди гербівРедагувати

ДжерелаРедагувати

Опис гербу, варіант легенди й історія роду Равичів, яких також називають Вршовцями, містяться в «Orbis Polonus» — гербовнику XVII століття, автором якого є яскравий представник роду Равичів — Шимон Окольський («Orbis Polonus», T.2., 581—602).

Равич також описаний у гербовниках Бартоша Папроцького и Каспера Несецького:

Крім того:

  • Jan Długosz, Insignia, 18.
  • Ян Длугош. Грюнвальдская битва. М. Изд. АН СССР. 1962.
  • Козьма Пражский. Чешская хроника, М., 1962.
  • Титмар Мерзебургский. Хроника. В 8 кн. / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. М.: «SPSL»-"Русская панорама", 2005.