Пі Жисю (*皮日休, 834883) — китайський державний службовець та поет часів занепаду династії Тан, автор відомих афоризмів.

Пі Жисю
Ім'я при народженні Ішао
Псевдо Луменцзі
Народився 834(0834)
Сянгуан
Помер 883
Підданство Династія Тан
Діяльність поет
Знання мов Класична китайська
Діти Pi Guangyed[1]

ЖиттєписРедагувати

Народився у м. Сянян (сучасна провінція Хубей). У 867 році успішно склав імператорський іспит та здобув вищий вчений ступінь цзіньши. У 868 році був спрямований з інспекцією до м. Сучжоу, а наступного року отримав посаду губернатора цього міста. У 878–880 роках бере участь у боротьбі проти очільника повстанців Хуан Чао, проте зазнав невдачі й вимушений був залишити Сучжоу. Згодом відійшов від справ, проте під час розгрому армії Хуан Чао у 883 році Пі Жисю було вбито.

ТворчістьРедагувати

Був одним з відомих поетів часів падіння династії Тан. Найвідомішим є вірш «Люншанські попуги». За талантом порівнювався з Лу Ґуйменом, тому час «занепаду Тан», коли творили обидва ці поети, сучасниками було названо «часом Пі й Лу». Є автором сатиричних творів, так званих «дрібниць» (сяо піньвень), афоризмів: «У давнину вбивали людину — гнівалися; нині людину вбивають — і сміються». «У давнину чиновників ставили розганяти розбійників, нині чиновників ставлять розбійничати». «У давнину той, хто правив людьми, на себе звалював всю Піднебесну, і люди сумували про нього; нині ж ті, хто керує людьми, самі здерлися на Піднебесну, і люди сумують за нею».

ДжерелаРедагувати

  • China Biographical Database