Пітер Ф. Гамільтон

(Перенаправлено з Пітер Ф. Гемілтон)

Пітер Ф. Гамільтон (англ. Peter F. Hamilton); 2 березня 1960, Ратленд, Англія — британський письменник, який пише в жанрі наукової фантастики. Станом на 2014 рік його твори були продані тиражем понад два мільйони примірників

Пітер Ф. Гамільтон
англ. Peter F. Hamilton
Пітер Ф. Гамільтон на книжковому ярмарку в Парижі, Франція, у березні 2009 року
Ім'я при народженні Пітер Ф. Гамільтон / Peter F. Hamilton
Народився 2 березня 1960(1960-03-02) (64 роки)
Ратленд, Англія
Громадянство Велика Британія
Національність англієць
Діяльність письменник
Мова творів англійська
Роки активності 1987 - наш час
Напрямок наукова фантастика
Жанр космічна опера, романи, повісті
Magnum opus трилогія "Пришестя Ночі"
Нагороди премія Британської асоціації наукової фантастики в категорії «Мала форма»
Сайт: peterfhamilton.co.uk

CMNS: Пітер Ф. Гамільтон у Вікісховищі

Дитинство ред.

Пітер Гамільтон народився в графстві Ратленд (Англія) 2 березня 1960 року. В університет він так і не поступив. Як висловився письменник в одному з інтерв'ю[1]:

Я вчився в школі до свого вісімнадцятиріччя. З шістнадцяти років я перестав вивчати граматику, орфографію і літературу. Мені це просто тоді було нецікаво

Кар'єра письменника ред.

Писати почав у 27 років, і вже в 1988 його перше оповідання публікує журнал "Fear". Перший роман Гамільтона, що поклав початок циклу історій про Грега Манделу, "Mindstar Rising", був виданий в 1993 році. У 1994 виходить друга книга - "A Quantum Murder", в 1995 третя книга трилогії - "The Nano Flower".

У 1996 друкується "Дисфункція Реальності" ("Reality Dysfunction")- перша книга масштабної космічної епопеї "Пришестя Ночі" ("The Night's Dawn"). Остання, на сьогоднішній день, його робота - роман "Salvation"(2018р.) ISBN 978-1447281313.

Пітер Гамільтон, разом зі своєю дружиною Кейт, дочкою Софі і сином Феліксом живе в графстві Ратленд, недалеко від водосховища Ратленд Вотер. В даний час працює над трилогією під назвою "Salvation"[2]

Спрямування творчості ред.

Космічна опера в написанні автора характеризується наявністю безлічі персонажів і великою кількістю окремих та таких, що перетинаються, сюжетних ліній. Пітера Гамільтона зазвичай порівнюють з Аластером Рейнольдсом, Стівеном Бакстером і Кеном Маклеодом. Але на відміну від перерахованих авторів, переважно схиляються до класичної, «твердої» фантастики, Гамільтон широко використовує в своїх книгах міфологічні елементи (загробний світ, потойбічні сутності і т.п.).

Бібліографія ред.

Greg Mandel

  • 1993 — Mindstar Rising
  • 1994 — A Quantum Murder
  • 1995 — The Nano Flower

Всесвіт Конфедерації [Confederation Universe]

Пришестя Ночі [Night's Dawn]

  • 1996 — Дисфункція реальності / The Reality Dysfunction
    • Дисфункція реальності. Увертюра / Reality Dysfunction. Emergence
    • Дисфункція реальності. Загроза / Reality Dysfunction. Expansion
  • 1997 — Нейтронний алхімік / The Neutronium Alchemist
    • Нейтронний алхімік. Консолідация / Neutronium Alchemist. Consolidation
    • Нейтронний алхімік. Конфлікт / Neutronium Alchemist. Conflict
  • 1999 — Оголений бог / The Naked God
    • Оголений бог бог. Феномен / Naked God. Flight
    • Оголений бог бог. Фінал / Naked God. Faith
  • 2000 — The Confederation Handbook - (путівник по Всесвіту Конфедерації) Всесвіт Співдружності [Commonwealth Universe]
  • 2002 — Misspent Youth Сага про Співдружність [The Commonwealth Saga]
  • 2004 — Зірка Пандори / Pandora's Star
  • 2005 — Іуда без кайданів / Judas Unchained

Безодня [The Void]

  • 2007 — Бездня, яка дрімає / The Dreaming Void
  • 2008 — Темпоральна безодня / The Temporal Void
  • 2010 — Бездоня, яка еволюціонує / The Evolutionary Void

Хроніки грішних [The Chronicle of the Fallers]

  • 2014 — The Abyss Beyond Dreams
  • 2016 — Night Without Stars

Королева мрій [The Queen of Dreams]

  • 2014 - Секретний трон
  • 2016 - Полювання на князів
  • 2017 - Подорож по повітрю

Цикл Спасіння

  • 2018 - Спасіння
  • 2019 - Втрачене Спасіння
  • 2020 - Святий Спасіння

Позациклові романи

  • 2001 - Дракон повалений
  • 2012 - Зоряна дорога

Збірники

  • 1998 - Другий шанс в Едемі
  • 2011 - Манхеттен в зворотному напрямку

Повісті

  • 1997 - Шлях до спасіння
  • 1998 - Другий шанс в Едемі
  • 1998 - Життя і кохання Тіарелли Рози
  • 1998 - Легка буря (цикл The Web)
  • 2000 - Підозрілий геном
  • 2000 - Спостерігаючи за зростанням дерев
  • 2011 - Пастка демонів
  • 2014 - Питання сім'ї
  • 2016 - Вікно в час

Нагороди ред.

1994 - номінація на Премію Британської Асоціації Наукової Фантастики / British Science Fiction Association Award // Мала форма за "Spare Capacity" (1993)

1995 - номінація на Премію Джеймса Тіптрі молодшого / James Tiptree Jr. Award за " Eat Reecebread" (1994)

1996 - Премія Британської Асоціації Наукової Фантастики / British Science Fiction Association Award // Роман "The Nano Flower" (1995)

1998 - Премія Баррі Левіна / Barry R. Levin Collectors Award // Автор року

2001 - Премія Британської асоціації наукової фантастики в категорії «Мала форма» за "The Suspect Genome"

2002 - номінація на премію Артура Ч. Кларка в категорії "Роман" за "Дракона поваленого".

2004 - Премія Баррі Левіна / Barry R. Levin Collectors Award // Книга року "Зірка Пандори" / "Pandora's Star" (2004)

2013 - номінація на Велику премію Уяви / Grand Prix de l'Imaginaire // Коротка форма, перекладена на французьку / Nouvelle étrangère (збірка оповідань) "Manhattan in Reverse" (2011)

2014 - номінація на премію Ігнотуса / Premio Ignotus // Зарубіжний роман (Велика Британія), "Безодня, яка еволюціонує" / The Evolutionary Void (2010)

2014 - номінація в Список рекомендованої читання від Американської бібліотечної асоціації / Reference & User Services Association - The Reading List // Наукова фантастика "Зоряна дорога" / Great North Road (2012)

2015 - Велика премія Уяви / Grand Prix de l'Imaginaire// Роман, перекладений на французьку / Roman étranger в 2-х томах "Зоряна дорога" / Great North Road (2012)

2016 - номінація на Премію Курта Лассвіца / Kurd-Laßwitz-Preis // Кращий зарубіжний роман (Велика Британія) за "The Abyss Beyond Dreams" (2014 року)→

Посилання ред.


Примітки ред.

  1. Peter F. Hamilton. liu.se.
  2. Interview with Peter F. Hamilton. SFFWorld (амер.). 18 жовтня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.