Пірофаніт
Пірофаніт (рос. пирофанит; англ. pyrophanite; нім. Pyrophanit m) — мінерал, оксид манґану та титану координаційної будови.
| Пірофаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pph[2] |
| Хімічна формула | Mn²⁺TiO₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CB.05[3] |
| Dana 8 | 4.3.5.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 148d[4] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
вогонь (давньогрецька мова), Зовнішній вигляд (давньогрецька мова) |
| Типова місцевість | Harstigen mined[3] |
 Пірофаніт у Вікісховищі | |
Від пір… і грецьк. «фанос» — світлий (A.Hamberg, 1890).
Загальний опис ред.
Хімічна формула: MnTiO3.
Містить (%): MnO — 46,96; TiO2 — 53,04.
Сингонія тригональна. Ромбоедричний вид.
Форми виділення: тонкотаблитчасті, тонколускуваті агрегати.
Густина 4,54.
Твердість 5,5-6,5.
Колір густий, криваво-червоний.
Риса коричнево-жовта з зеленим відтінком. Напівпрозорий.
Блиск алмазний.
Зустрічається в деяких метаморфічних марганцевистих родовищах, рідше — в лужних пегматитах. Разом з цеолітами — в міаролах нефелінових сієнітів. Рідкісний. Знайдений у рудних родовищах Швеції (Пайсберґ).
Різновиди ред.
Розрізняють:
- залізистий (різновид пірофаніту з вмістом FeO до 22 %),
- залізисто-свинцевистий або сенаїт (різновид пірофаніту з вмістом FeO до 22 % і незначною кількістю PbO. Знайдений в алмазоносних пісках шт. Мінас-Жерайс, Бразилія),
- ітріїстий (різновид пірофаніту, який містить до 0,75 % Y2O3).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пірофаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пірофаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
- Pyrophanite Webmin
- Pyrophanite (англ.). Mindat.org. Процитовано 10 décembre 2017.
- Pyrophanite Mineral Data (англ.). Webmineral. Процитовано 10 décembre 2017.