Відкрити головне меню


Піролюзит (рос. пиролюзит, англ. pyrolusite, нім. Pyrolusit m) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид манґану ланцюжкової будови.

Піролюзит
Pyrolusite botryoidal.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула MnO₂
Nickel-Strunz 10 4.DB.05
Dana 8 4.4.1.4
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[3]
Інші характеристики
Походження назви Вогонь[4],
washing[d][4]
CMNS: Піролюзит на Вікісховищі

Зміст

Загальний описРедагувати

Формула: MnO2. Містить (%): Mn — 63,2; O — 36,8.

Найважливіша руда манґану. Сингонія тетрагональна. Кристалічна структура — типу рутилу. Звичайно утворює землисту і сажисту масу, щільні агрегати, ооліти, натічні виділення різної форми, кірки, пухкі нальоти, плівкові дендрити. Характерні псевдоморфози П. по псиломелану і ін. мінералам Mn. Густина 4,4-5,0. Твердість 6,5-6,7. Колір чорний або сталево-сірий, іноді з синюватими смугами. Блиск напівметалічний. Непрозорий. Риса чорна, тьмяна. Дуже крихкий. Походження г.ч. осадове або гіпергенне, рідше низькотемпературне гідротермальне.

Зустрічається в екзогенних (осадових родовищах та родовищах вивітрювання), рідше в гідротермальних утвореннях.

Чистий піролюзит застосовується в сухих гальванічних елементах, як окиснювач в скляній, керамічній (при виготовленні фарфору), хімічній, медичній, лакофарбовій, шкіряній галузях промисловості.

Розповсюдження: Зігерланд (Вестфалія), Вальдальгесгейм (Рейнланд-Пфальц), Гессен, Ільменау, Ереншток, Ельгесбурґ — ФРН; Пршибрам і Блатно (Чехія), Чіатура (Грузія), Бейтсвілл (шт. Арканзас, США), Лайфаєтт (Бразилія), Фрамервілль (Габон). На території України є в Нікопольському марганцевому басейні.

Від пір… і грецьк. «люсіс» — миття (W.K.Haidinger, 1828). Син. — кальвоніґрит.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати