Пірнове

село в Київській області, Україна

Пі́рнове — село у Вишгородському районі Київської області. Адміністративний центр Пірнівської сільської громади. Розташоване на Десні. Засноване 1926 року.

село Пірнове
Герб Прапор
Сільська бібліотека
Сільська бібліотека
Сільська бібліотека
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Вишгородський район
Рада Пірнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32100090010043759 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1926
Населення близько 670 мешканців
Площа 2.2 км²
Густота населення 305 осіб/км²
Поштовий індекс 07342
Телефонний код +380 (4596)
Географічні дані
Географічні координати 50°45′3″ пн. ш. 30°40′21″ сх. д. / 50.75083° пн. ш. 30.67250° сх. д. / 50.75083; 30.67250
Середня висота
над рівнем моря
103 м
Водойми Десна
Відстань до
обласного центру
53 км
Відстань до
районного центру
28 км
Місцева влада
Адреса ради 07342,Київська область, Вишгородський район,село Пірнове,вул.Спортивна,1
Карта
Пірнове. Карта розташування: Україна
Пірнове
Пірнове
Пірнове. Карта розташування: Київська область
Пірнове
Пірнове
Мапа
Мапа

CMNS: Пірнове у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

У ході нацистсько-радянської війни сили Червоної армії зайняли Пірнове 22 вересня 1943 року.

Транспортне сполучення

ред.

Село розташоване за 40 км[1] від Києва (відстань від станції метро «Героїв Дніпра» в Києві до центра села). З Києва можна дістатися маршрутними таксі № 349, 351[2] та проїзними (до Жукина, Сувида чи Десни). Кінцева МТ — на станції метро «Героїв Дніпра», а маршруток до Сувида та Десни — на площі Тараса Шевченка. У Пірнові існують дві зупинки: «Пірново» (кінцева всіх маршруток, основна зупинка) і «Лісгосп» (відразу після в'їзного знака, неподалік від бази відпочинку «Славутич»).

Об'єкти в селі

ред.

У селищі розташовані початкова школа, пошта, продуктовий і канцелярський магазини, колишнє кафе «Пірновчанка», занедбаний аеродром[3] (нині велике поле неподалік від Десни), поліклініка й лікарня.[4] У 2012 році почала функціонувати крафтова броварня Rodbrau, яка була побудована на місці колишнього молокозаводу.[5] У селі розташований орнітологічний заказник — «Пірнівський», а також ботанічна пам'ятка природи «Деснянський дуб».

Бази відпочинку

ред.

Окрім того, до селища відносяться база відпочинку «Роздолля» (розташована на вулиці Партизанській), навпроти якої є пляж на рукаві Десни, база відпочинку «Славутич»[6]. Подальші бази відпочинку розташовані на дорозі від Пірнова до Вищої Дубечні: «Десна» (вихід до другого пляжу рукава), «Восход» (укр. Схід), «Дружба», «Чайка» (вихід до третього пляжу рукава Десни, а також «скляна крамниця») тощо. Біля «Чайки» є розгалуження доріг, кожна з яких веде до Вищої Дубечні.[7] На шляху від центра Пірнова до Десни також розташовані бази відпочинку «Лелека» й «Динамо» (біля футбольного поля).

У кінці центрального бульвару Шевченка колись було розташовано базу відпочинку «Дубки», яку згодом замінив приватний маєток[8].

Пірнове та навколишнє середовище

ред.

З центра Пірнова відходить дорога, яка веде до Жукина: починається від проспекту Шевченка Т.Г. (біля крамниці), по вулиці Поштовій і йде повз один із рукавів Десни (що закінчується нічим), далі йде через поля, повз ще один рукав Десни й приводить до Жукина з боку туристичної бази «Авіатор» (від НАУ)[9].

Біля Пірнова витікає «старе русло» — рукав Десни, він проходить біля баз відпочинку Пірнова (повертаючи біля «Славутича»), далі уздовж дороги, розгалуженої біля бази відпочинку «Чайка», повертаючи таким чином у зворотному напрямку біля баз відпочинку Вищої Дубечні. У кінці цей рукав знову вливається в Десну, відокремлюючи таким чином острів. На цьому острові відсутні бази відпочинку чи інша антропогенна діяльність, натомість наявні луки, ліс та озеро.[10][11]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Кількість Відсоток
українська 635 94.92%
російська 33 4.93%
білоруська 1 0.15%
Усього 669 100%

Постаті

ред.

Уродженцями села є:

Галерея

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.