Відкрити головне меню

Пінськ (станція)

станція

Пі́нськ (біл. Пі́нск, рос. Пи́нск, пол. Pińsk, лит. Pinskas) — залізнична станція Берестейського відділення Білоруської залізниці на неелектрифікованій лінії Лунинець — Жабинка в місті Пінськ Берестейської області.

Пінськ
Лунинець — Жабинка
Берестейське відділення
Білоруська залізниця

станція
Stantsiya Pinsk.jpg
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Білорусь Білорусь
Берестейська область
Адреса 225710, Пінськ,
вул. Залізнична, 19[1]
Координати 52°07′19″ пн. ш. 26°05′21″ сх. д. / 52.122111° пн. ш. 26.089167° сх. д. / 52.122111; 26.089167
Структура
Лінія(ї) Лунинець — Жабинка
Платформ 2
Тип платформ берегова, острівна
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі Таксофон Кафе Аптека Ресторан Доступ для осіб з інвалідністю
Історія
Відкрито 9 листопада 1882 (137 років)
Перебудовано 25 квітня 2009
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 133202
Код Експрес-3 2100180
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський 319 км
Брест-Центральний 170 км
Лунинець 58 км
Жабинка 144 км
Мапа

ІсторіяРедагувати

Друга половина XIX століття була ознаменована бурхливим розвитком залізничного будівництва. 1 липня 1882 року в Пінську в урочистій обстановці відбулася закладка вокзалу залізничної станції. На неї спеціально приїхав начальник переміщення військ на всіх залізничних станціях імперії генерал-лейтенант Генерального штабу Анненков. Він прийняв парад розквартированої в Пінську 4-ї роти 39-го резервного батальйону. Відправився молебень в присутності всіх представників військового і цивільного відомств.

3 квітня 1882 року, коли Олександр III схвалив пропозицію військового міністерства про будівництво залізниці Жабинка — Пінськ протяжністю 138 верст. Важливе значення для прийняття цього рішення мала і висловлена ще у 1873 році фраза Міністра шляхів сполучення. Наголошуючи на необхідності будівництва залізниці до Пінська, він вказав на недоскональность водних шляхів: «Прип'ять представляє досить значні перешкоди для судноплавства звивистістю свого фарватеру і безліччю мілин».

Вокзал Пінськ був побудований швидко, за одне літо. На будівництві залізниці Жабинка — Пінськ вперше були використані залізничні війська — сформовані на той час залізничні батальйони, зведені в бригаду. Швидкості будівництву сприяла рівнинна місцевість і майже повна відсутність штучних споруд.

9 листопада 1882 року на гілці відкрився рух для пасажирських та вантажних потягів. Через два роки, у 1884 році, відкрився залізничний рух на лінії Пінськ — Лунинець. Так Пінськ став великою станцією Поліських залізниць, які зє'днали його надійним і безперебійним рухом з різними регіонами Російської імперії. У Пінську розмістилися Головні майстерні Поліських залізниць. Порівняно за короткий термін вони стали не тільки найбільшими підприємствами міста, але з технічної оснащеності, обсягами виробництва і кількістю працівників не мали собі рівних в Білорусі і належали до числа найкращих майстерень Російської імперії.

У 1885 році Головні Пінські майстерні складалися з трьох кам'яних корпусів. Перший — загальною площею 225 саженів². Другий корпус — площею 646 саженів², в якому були розташовані токарні приміщення, кузня, ливарна і деревообробні приміщення. У третьому корусі розташовувалась вагонозбірочна площею 330 сажнів². Всі будівлі і двері Головних Пінських майстерень були обладнані електрикою. У ливарній, колісній та котельній всі верстати отримували рух від електромоторів за допомогою групової передачі, в котельній і колісній були влаштовані електричні мостові крани. Майстрових і робітників у 1885 році налічувалося 160 чоловік, в депо — 76 осіб.

У 1886 році Вільно-Рівненська і Пінська залізниці були перейменовані в Поліські залізниці, які будувалися зі стратегічних міркувань. Поліські залізниці дали потужний імпульс економічному розвитку краю.

Станом на 1908 рік в майстернях працювали 1202 чоловік, в депо — 730 чоловік. У 1909 році загальна площа будівель майстерень становила вже 4181 сажень². Крім того, на території майстерень знаходилася будівля хімічної лабораторії площею 66 сажнів² для дослідження матеріалів, що надходили на залізницю.

Успіхи пінських залізничних майстрів багато в чому пов'язані з ім'ям енергійного інженера і практика залізничної справи Міхіна Сергія Івановича, якого 17 червня 1893 року було призначено начальником Головних майстерень Поліських залізниць в місті Пінську. Наприкінці 1893 року з ініціативи Міністра шляхів сполучення він був відряджений до Америки для ознайомлення із залізничною практикою, яку він використовував в роботі Пінських залізничних майстерень.[2][3]

У роки Першої світової війни будівля вокзалу була зруйнована, у 1937 році відновлена. Друга світова війна теж залишила свій слід в історії вокзалу. Будівля вокзалу була вщент зруйнована, що потребувала багато зусиль для його відновлення.

Сучасний вокзал залізничної станції Пінськ введений в експлуатацію у грудні 2008 року. Відкриття відбулося 25 квітня 2009 року в урочистій обстановці в присутності співробітників, керівників різних підприємств, громадян міста Пінська. На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка, яка присвячена залізничникам, які брали участь в революційних повстаннях проти царизму.

ІнфраструктураРедагувати

Квиткові каси вокзалу обладнані терміналами для можливості оплати проїзних документів банківською карткою. Над вікнами квиткових кас, чергового вокзалу є трафарети, що інформують пасажирів про призначення приміщень і часу їх роботи. У вестибюлі вокзалу встановлено довідковий термінал.

У будівлі вокзалу розташована зала очікування на 120 посадочних місць, кімнати відпочинку, обмінний пункт, лінійний пункт міліції, аптечний кіоск. Будівля обладнана новітньою системою відеоспостереження.

Для візуальної інформації пасажирів встановлені: одне електронне інформаційне табло у вестибюлі вокзалу, два табло на пероні і острівній платформі, чотири інформаційних стенди і два розклади руху потягів, а також покажчики розташування вокзальних приміщень. На території вокзалу є стоянка для велосипедів в кількості 14 штук[4][5].

На вокзалі станції Пінськ створені всі умови для зручності пасажирів, в тому числі для пасажирів з порушенням опорно-рухового апарату та інвалідів-візочників. Входи до вокзалу, кімнат відпочинку, камер зберігання, туалетів обладнані пандусами.[6]

Пасажирське сполученняРедагувати

Через станцію Пінськ щоденно прямують пасажирські потяги міжрегіональних ліній та регіональних ліній економ-класу.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати