Пінскер Марк Семенович

Марк Семенович Пінскер (рос. Марк Семено́вич Пи́нскер; нар. 24 квітня 1925, Москва — пом. 23 грудня 2003, Москва) або Марк Шлемович Пінскер (рос. Марк Шлемо́вич Пи́нскер) — відомий радянський математик у галузях теорії інформації, теорії ймовірностей, теорії кодування, ергодичної теорії, математичної статистики та телекомунікаційних мереж.

Пінскер Марк Семенович
Народився 24 квітня 1925(1925-04-24)
Москва, СРСР
Помер 23 грудня 2003(2003-12-23) (78 років)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність математик, інформатик
Alma mater механіко-математичний факультет МДУd
МДУ[1]
Галузь теорія кодування і теорія інформації
Заклад The Institute for Information Transmission Problems of Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Колмогоров Андрій Миколайович
Аспіранти, докторанти V. N. Koshelevd[1]
Нагороди

Навчання ред.

Марк Пінскер закінчив механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова в 1949 році. У 1950-х роках під керівництвом Андрія Колмогорова вивчав стохастичні процеси.

1963 року захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук, а 1973-го йому присвоєно звання професора[2]

Наукова діяльність ред.

Починаючи з 1955 року Марк Пінскер працював у Лабораторії з розробки наукових проблем дротового зв'язку АН СРСР, пізніше перейменованої в Лабораторію систем передачі інформації АН СРСР. У 1961 році вона була перетворена в Інститут проблем передачі інформації АН СРСР (нині — ІППІ Російської Академії наук, Москва), а Пінскер очолив Лабораторію № 1 створеного інституту[3].

З 1991 року обіймав посаду головного наукового співробітника.

Наукові інтереси ред.

Серед його досягнень класична стаття про теорію ентропії динамічних систем, в якій введено максимальне розділення з нульовою ентропією, пізніше відоме як розділення Пінскера. Його роботи з математичної статистики були присвячені переважно застосуванням теорії інформації, включаючи асимптотично достатні статистики для параметричної та непараметричної оцінки. Він також отримав помітні результати в теорії комутаційних мереж та проблем складності в теорії кодування.

Нагороди ред.

1978 року Інститут інженерів з електротехніки та електроніки нагородив Марка Пінскера премією Клода Шеннона[en], а 1996 року отримав Медаль Річарда Геммінга.[4]

Примітки ред.

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Быховский М. А. Пионеры информационного века: История развития теории связи — М.: Техносфера, 2006. — 376 с. — (История электросвязи и радиотехники; Вып.4).
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018. 
  4. IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients. IEEE. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 29 травня 2011. 

Посилання ред.