Піна: танок пристрасті


«Піна» (нім. Pina; в українському прокаті «Піна: танок пристрасті») — німецький танцювальний 3D-фільм режисера Віма Вендерса. Фільм розповідає про славетну німецьку танцівницю і хореографа Піну Бауш, яка раптово померла влітку 2009, і її ансамбль «Театр танцю у Вупперталі» (нім. Tanztheater Wuppertal), який вона очолювала впродовж 37 років. Прем'єра фільму відбулась на 61 Берлінському кінофестивалі 13 лютого 2011 року. В Україні вперше фільм показали на 2-му Одеському міжнародному кінофестивалі, в широкий прокат стрічка вийшла 15 вересня 2011.

Піна / PinaPicto infobox cinema.png
нім. Pina
Pina film.jpg
Жанр Документальний мюзикл
Режисер Вім Вендерс
Продюсер Джеремі Томас
Сценарист Вім Вендерс
У головних
ролях
Піна Бауш
Оператор Hélène Louvartd[1]
Композитор Томас Ганрайх
Дистриб'ютор Артхаус Трафік (в Україні)
Тривалість 106 хв.
Мова німецька
Країна Німеччина Німеччина
Рік 2011
Дата виходу 13 лютого 2011 (Берлінале)
Україна 15 вересня 2011
IMDb ID 1440266
pina-film.de

Про фільмРедагувати

Режисер Вім Вендерс почав роботу над своєю картиною разом з Піною Бауш у 2008 році. Спочатку планувалося що туди ввійдуть кілька балетних постановок та сюжети про заплановані гастролі танцювальної трупи до Південної Америки та Азії, однак коли в 2009 році Піни не стало, Вендерс хотів закрити проект. Тільки завдяки умовлянням трупи і фанатів Бауш, він зважився відновити проект.

В основі фільму чотири найголовніші балетні постановки Піни Бауш, які вона встигла відібрати для цього проекту: Кафе Мюллер (кафе в німецькому місті Золінген, де Бауш виросла) - танець зі столами й стільцями; культова Весна Священна, яку танцюють на сцені, покритій торфом; монументальний Повний місяць, сценографія якого включає величезну скелю на пів-сцени, і Контактхоф - балет тілесних емоцій. Зйомки танцювальних перформансів проходили як на сцені театру в Вупперталі, так і в самому місті - на перехрестях, в вагонах підвісного метро, в заводських цехах, на березі озера або у футуристичному скляному кубі.

У трейлері до фільму використано саундтрек "Lilies in the Valley" японського композитора Jun Miyake.

НагородиРедагувати

  • European Film Awards (2011) — найкращий документальний фільм.
  • Оскар (2011) — Найкращий документальний повнометражний фільм — Номінація.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати