Підстригач Ярослав Степанович
| Підстригач Ярослав Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 травня 1928 село Самостріли, тепер Корецького району Рівненської області |
| Помер |
28 травня 1990 (62 роки) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | теоретична механіка |
| Заклад |
Фізико-механічний інститут АН УРСР (1954 - 1972), Львівська філія Інсттуту математики АН УРСР (1972 - 1978), Інстут прикладних проблем механіки і математики АН УРСР |
| Науковий ступінь | академік АН УРСР |
| Відомі учні | Огірко Ігор Васильович, Юзевич Володимир Миколайович, Яворський Михайло Степанович |
| Аспіранти, докторанти | Коляно Юрій Михайлович |
| Членство | НАН України |
| Нагороди | |
Яросла́в Степа́нович Підстри́гач [1] (25 травня 1928, Самостріли Корецького району Рівненської області — 28 травня 1990, Львів) — український вчений в галузі теоретичної механіки. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (у 1981—1990 роках). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1990 р. Основоположник теоретичного моделювання в механіці деформованих середовищ з урахуванням їх структури, взаємозв'язку процесів механічної і немеханічної природи.
Родина. Навчання ред.
Народився в родині українських селян Степана і Анастасії Підстригачів. Батько у тридцятих роках минулого століття керував місцевим осередком Просвіти. В 1940 р. батька Степана заарештовує НКВС, і він невдовзі помирає під Свердловськом. Матір з двома синами — 12-річним Ярославом і 3-річним Тарасом, вислано до пос. Джезказган Карагандинської області Казахстану. В 1945 р. повертається на Україну до рідного села. Після закінчення у 1946 р. Межиріцької середньої школи Ярослав Підстригач вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка на фізико-математичний факультет, а в 1951 році — до аспірантури при Інституті машинознавства і автоматики АН України (з 1964 року — Фізико-механічний інститут АН України). В 1954 р. став кандидатом наук.
Етапи наукової кар'єри ред.
1950–1952 рр. - лаборант Астрономічної обсерваторії Львівського університету[2]. У 1954–1972 рр. Я. С. Підстригач працює у Фізико-механічному інституті АН України. Член КПРС з 1960 року. У 1969 р. отримав ступінь доктора фізико-математичних наук. Цього ж року йому було присвоєно вчене звання професора і обрано членом-кореспондентом Академії наук України.
У 1972 р. Я. С. Підстригача обирають академіком АН УРСР та призначають головою Західного наукового центру Академії наук.
У 1972–1978 рр. він керує створеним ним Львівським філіалом математичної фізики Інституту математики АН України. З 1978 р., після перетворення філіалу в Інститут прикладних проблем механіки і математики АН України, Ярослав Степанович до останніх днів життя був його директором.
У 1975 році йому присуджено Державну премію України за розробку і впровадження у практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу. За цикл праць «Математичні основи термомеханіки» в 1977 році йому присуджено премію ім. М. Крилова АН України. З 1978 року академік АН України Підстригач Я. С. — директор Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. У 1979 році йому присуджене почесне звання «Заслужений діяч науки України».
Академік АН України Ярослав Степанович Підстригач — видатний вчений-механік, основоположник теоретичного моделювання в механіці деформівних середовищ з урахуванням їх структури, взаємозв'язку процесів механічної і немеханічної природи. При цьому особливого значення він надавав ролі класичних і сучасних галузей математики, настійно необхідних при побудові математичних моделей для врахування і поєднання в цих моделях останніх досягнень механіки суцільних середовищ, нерівноважної термодинаміки, фізики й хімії конденсованих станів, електродинаміки та інших споріднених галузей.
З 1972 р. Я. С. Підстригач — член Президії АН України, голова Західного наукового центру АН України. Він був членом Національного комітету з теоретичної і прикладної механіки, членом бюро наукової ради з проблеми «Механіка деформівного твердого тіла» при Президії АН України. Велику науково-організаційну роботу Я. С. Підстригач проводив як голова секції наукової ради АН України з проблеми біосфери при Західному науковому центрі АН України, голова філіалу наукової ради АН України з проблеми «Кібернетика», член міжвідомчої наукової ради з проблем науково-технічного та соціально-економічного прогнозування при Президії АН України і Держплані України, голова наукової секції математики і механіки та колегії Львівського науково-виробничого приладобудівного комплексу. Він був членом редколегії низки наукових журналів, відповідальним редактором республіканського міжвідомчого збірника «Математичні методи і фізико-механічні поля».
Академік Я. С. Підстригач розумів, що для вирішення актуальних проблем народного господарства потрібні висококваліфіковані кадри. Багато зусиль та енергії віддавав він удосконаленню у регіоні всіх ланок системи підготовки спеціалістів, наукових, науково-педагогічних працівників — середньої, вищої школи, науково-дослідних установ і підприємств. Плідну наукову та науково-організаційну роботу він успішно поєднував з педагогічною діяльністю. Понад 25 років викладав у Львівському університеті ім. Івана Франка, завідував створеною в університеті за його ініціативою на базі Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України кафедрою математичного моделювання.
Наукова спадщина вченого — це невичерпне джерело сміливих ідей, основоположних досліджень, опублікованих у понад 300 роботах, зокрема — у 14 монографіях.Підготував понад 50 докторів і кандидатів наук. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1975). Премія присуджена за розробку і впровадження у практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу. У 1977 р. Я. С. Підстригачу присуджено премію ім. М. М. Крилова за цикл праць «Математичні основи термомеханіки».
Заслужений діяч науки УРСР (1979).
Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, поле № 55. 1996 року на могилі встановлено пам'ятник авторства Ярослава Троцька.[3]
Наукова діяльність ред.
- Подстригач Я. С., Коляно Ю. М. Неустановившиеся температурные поля и напряжения в тонких пластинках. — Киев: Наук. думка, 1972. — 308с.;
- Подстригач Я. С., Коляно Ю. М. Обобщенная термомеханика. — Киев: Наук. думка, 1976. — 310с.;
- Подстригач Я. С., Коляно Ю. М., Громовык В. И., Лозбень В. А. Термоупругость тел при переменных коэффициентах теплоотдачи. — Киев: Наук. думка, 1977. −158с.;
- Подстригач Я. С., Коляно Ю. М., Семерак М.М Температурные поля и напряжения в элементах электровакуумных приборов. — Киев: Наук. думка, 1981. — 342с.;
- Подстригач Я. С., Ломакин В.А, Коляно Ю. М. Термоупругость тел неоднородной структуры. — М.: Наука, 1984. — 378с.;
Родина ред.
Діти: Ігор Підстригач (науковий співробітник Астрономічної Обсерваторії Львівського Університету), Віктор Підстригач (професор Геттінгенського університету).
Примітки ред.
- ↑ Наголос подано за Підстригач Ярослав Степанович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
- ↑ *за ред. Б. С. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 240 с. — ISBN 978-966-613-896-8.
- ↑ Личаківське кладовище. Львівський некрополь. — Львів : Новий час, 1998. — С. 48. — ISBN 966-95279-0-2.
Література ред.
- Підстригач Я. С., Карасьов О. Б., Гера Б. В., Жук П. А., Чапля Е. Я. Математичне моделювання тепловологопереносу в ґрунті та задачі інтерпретації даних дистанційного зондування земної поверхні // Мат.мет. и физ.- мех поля. — 1992. — Вып. 35. — С. 8-20.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 683.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |