Підводні човни типу «Сарго»

ПЧ типу «Сарго»
Sargo-class submarine
  Sargo
Під прапором США США


Спуск на воду 1937—1939 рр (10 човнів)


Виведений зі складу флоту 1941—1946 рр


Сучасний статус утилізовані


Проєкт
Розробник проєкту Electric Boat, Portsmouth Naval ShipyardMare Island Naval Shipyard


Основні характеристики
Швидкість (надводна) 21 вузлів (39 км/год)


Швидкість (підводна) 8,75 вузлів (16 км/год)


Гранична глибина занурення 76 м


Екіпаж 59 осіб


Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 94,64 м


Ширина корпусу найб. 8,18 м


Середня осадка (по КВЛ) 5,08 м


Озброєння
Артилерія 1 х (3") 76-мм / 50 калібрів

2 х 12,7-мм (0,5")

4 х 7,62-мм (0,3")


Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 24 торпед


Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «Сарго» — 10 підводних човнів ВМС США, конструкція яких була продовженням та вдосконаленням човнів типу «Салмон». Несли службу у 1939—1946 рр. Брали активну участь у Другій світовій війні.[1]

КонструкціяРедагувати

Човни «Сарго» були багато в чому схожі на човни типу «Салмон», але мали дві основні відмінності: енергетичну установку та вдосконалену конструкцію батареї.

Спроба отримати більшу потужність з меншої енергетичної установки, як в інших сучасних конструкціях, за рахунок одночасної подвійної дії (електричної і дизельної), виявилася ненадійною в експлуатації.

Під час Друга світова війна у всіх човнів були замінені двигуни з General Motors на Electro-Motive Diesel.

На початку 1943 року Bureau of Steam Engineering розробило нову свинцево-кислотна батарея, щоб протистояти бойовим ушкодженням, відомоу як батареї Sargo. Вони були спочатку встановлені на човні USS Sargo (SS-188). Замість корпусу з твердої гуми у них був подвійний корпус, один з твердої, а другий з м'якої гуми. Це мало запобігти витоку сірчаної кислоти в разі появи тріщини[2] Це стало стандартом на підводних човнах. Ємність кожної секції була трохи збільшена шляхом установки 126 батарей замість 120; це також підняло номінальну напругу від 250 вольт до 270 вольт, що теж стало стандартом у США донині, в тому числі і для резервних батарей атомних підводних човнів.

ІсторіяРедагувати

До кінця 1941 року перші шість човнів даного типу базувались спочатку в Сан-Дієго, потім в Перл-Гарборі. Решту чотири були відправлені на Філіппіни незабаром після введення в експлуатацію. У жовтні 1941 року і більшість інших нових підводних човнів були передані на Філіппіни, як частина запізнілої спроби зміцнити сили США та їх союзників у Південно-Східній Азії. Японська окупація південного Індокитаю і американо-англо-голландська відповідь нафтовим ембарго у серпні 1941 року підсилили міжнародну напруженість[3].

Після японського нападу на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 підводні човни США були основною ударною силою[4][5]

ПредставникиРедагувати

Назва Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Завершення служби
«Сарго» Electric Boat, Гротон (Коннектикут) 12.05.1937 6.06.1938 7.02.1939 Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Саурі» Electric Boat, Гротон (Коннектикут) 28.06.1939 20.08.1938 3.04.1939 Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Сперфіш» Electric Boat, Гротон (Коннектикут) 9.09.1937 29.10.1938 12.07.1939 Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Скулпін» Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен) 7.09.1937 27.07.1938 16.01.1939 Був пошкоджений глибинними бомбами і потоплений гарматним вогнем з японського корабля IJNS Yamagumo 19 листопада 1943
«Скволус» Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен) 18.10.1937 14.09.1938 1.03.1939 Затонув 23 травня 1939 року під час ходових випробувань. Був піднятий й відновлений до 15 травня 1940

Утилізований 18 червня 1948 на Luria Brothers and Company, штат Philadelphia

«Сордфіш» Mare Island Naval Shipyard, Вальєхо (Каліфорнія) 27.10.1937 4.01.1939 22.07.1939 Потоплений глибинними бомбами скинутими з японських протичовнових суден 12 січня 1945
«Сідрагон» Electric Boat, Гротон (Коннектикут) 18.04.1938 21.04.1939 23 October 1939 Утилізований 2 липня 1948 на Luria Brothers and Company, штат Philadelphia
«Сілайон» Electric Boat, Гротон (Коннектикут) 20.06.1938 25.05.1939 27.11.1939 Потоплений внаслідок атаки глибинними бомбами з японського літака 10 грудня 1941; виключений зі списків флоту 25 грудня 1941
«Сірейвен» Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен) 9.08.1938 21.06.1939 2.10.1939 Затонув при випробуванні атомної бомби біля атола Бікіні у 1946, був піднятий і використовувався як мішень до 11 вересня 1948 року.
«Сівулф» Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен) 27.09.1938 15.08.1939 1.12.1939 Потоплений «дружнім вогнем» з човна «Річард Ровелл» 3 жовтня 1944

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати