Північноказахстанська область

область Казахстану

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Північноказахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)

Герб
Адм. центр Петропавловськ
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область ?
Номерний знак T і 15
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 575 746 (2014) [1] (3,4%. 14-е)
 - густота 5,88 осіб/км² (7-е місце)
Етнікон росіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %[2]
Площа
 - повна 98043,16 км² (3,6%. 14-е місце)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 29 липня 1936
Аким Серік Султангазинович Білялов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-59

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північноказахстанська область

Географія ред.

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія ред.

 
Область у період 1997—1999 років

Адміністративний поділ ред.

 
Адміністративна карта області
Район, міська адміністрація Площа,
км²
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Населені
пункти
1 Айиртауський район 9603,82 58324 44129 Саумалколь 14 - 76
2 Акжарський район 8043,17 27176 18975 Талшик 12 - 24
3 Аккайинський район 4707,08 31705 22941 Смирново 12 - 32
4 Єсільський район 5141,44 38236 28552 Явленка 16 - 54
5 Жамбильський район 7465,20 36989 25378 Прісновка 13 - 48
9 імені Габіта Мусрепова район 11086,78 54629 45538 Новоішимське 17 - 62
7 Кизилжарський район 6149,90 50285 44454 Бесколь 19 - 69
6 Магжана Жумабаєва район 7806,98 49679 36924 Булаєво 17 1 63
8 Мамлютський район 4100,01 29110 21369 Мамлютка 11 1 38
10 Тайиншинський район 11434,04 67001 50757 Тайинша 18 1 82
11 Тимірязєвський район 4511,67 20081 13978 Тимірязєво 16 - 22
12 Уаліхановський район 12927,09 25920 17991 Кішкенеколь 11 - 27
13 Шал-акина район 4841,07 32375 23095 Сергієвка 10 1 42
1 Петропавловська м.а. 224,91 204497 202454 Петропавловськ - - 2

Найбільші населені пункти ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Петропавловськ 241 360 203 523 201 446
2 Тайинша 16 083 13 233 12 418
3 Новоішимське 12 140 10 152 11 284
4 Саумалколь 18 134 12 893 10 796

Населення ред.

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[4]:

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці поляки татари
Айиртауський район 39 621 46,6 39,2 4,2 4,0 0,8 1,7
Акжарський район 17 431 13,9 78,1 2,9 1,4 0,3 1,2
Аккайинський район 20 847 43,6 33,4 8,5 7,6 1,5 1,9
Єсільський район 25 367 51,7 40,9 2,0 2,8 0,5 0,5
Жамбильський район 22 210 39,6 46,9 6,8 3,5 0,1 1,1
імені Габіта Мусрепова район 43 183 42,4 33,2 10,9 5,0 0,6 1,6
Кизилжарський район 44 676 59,4 29,3 2,5 3,2 0,4 1,6
Магжана Жумабаєва район 32 313 57,0 28,7 4,5 4,9 0,5 1,3
Мамлютський район 19 488 57,0 26,2 2,4 3,6 0,2 6,6
Тайиншинський район 46 327 23,9 27,4 11,6 9,7 21,8 0,6
Тімірязєвський район 12 499 44,2 37,6 5,8 2,5 0,5 1,9
Уаліхановський район 17 145 5,4 89,6 1,7 1,0 0,0 1,2
Шал-акина район 20 179 42,6 45,9 4,5 3,8 0,1 0,8
Петропавловська м.а. 210 473 63,1 26,5 2,1 1,8 0,4 3,2
Зміна чисельності населення[5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 682 148 674 497 665 936 663 126 660 950 653 921
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 597 530 592 746 589 308 583 598 579 636

Господарство ред.

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт ред.

545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[6] Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[7] Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[8]

Примітки ред.

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2019. 
  3. Водні ресурси Північноказахстанської області[недоступне посилання з липня 2019] (казах.), (рос.)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 27 лютого 2017. 
  5. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
  6. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  7. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  8. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010

Джерела ред.