Північна брама Херсонської фортеці (Херсон)

частина оборонних укріплень Херсону

Північна брама (ворота) в Херсоні (рос. Московские ворота, інша назва Московська брама, інколи Петербурзька брама) — це частина оборонних укріплень Херсону, збудована у 1783 році через п'ять років після заснування міста, як частина комплексу Херсонської фортеці. Пам'ятка архітектури національного значення з охоронним номером 719 повністю. Ворота ідентичні Очаківським воротам.

Московська брама
Московська (інк. Петербурзька) або Північна брама Херсонської фортеці
Московська (інк. Петербурзька) або
Північна брама Херсонської фортеці
Московська (інк. Петербурзька) або
Північна брама Херсонської фортеці
46°38′36″ пн. ш. 32°27′43″ сх. д. / 46.64333° пн. ш. 32.46194° сх. д. / 46.64333; 32.46194Координати: 46°38′36″ пн. ш. 32°27′43″ сх. д. / 46.64333° пн. ш. 32.46194° сх. д. / 46.64333; 32.46194
Країна Україна Україна
Місто Херсон
Тип об'єкт культурної спадщини і двері
Тип будівлі брама
Стиль класицизм
Автор проєкту архітектор Родіон Казаков, Федір Данилов
Початок будівництва 1778
Побудовано 1783
Статус  охороняється державою

Московська брама. Карта розташування: Україна
Московська брама
Московська брама
Московська брама (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спорудження та архітектура ред.

Проект споруди ймовірно розробив російський архітектор Родіон Казаков, хоча, можливо, до створення брами також був причетний Федір Данилов.

Зведена споруда у стилі класицизму з наскрізним проїздом з якого сходами можна піднятись на вали, які були зруйновані та відновлені в радянські часи.

Ворота названі за напрямками доріг, що ведуть з Херсонської фортеці на Москву чи Петербург.

Вони мали підйомний міст через рів, з'єднували фортецю з військовим форштадтом. Являють собою типовий зразок оборонного зодчества: прямокутна у плані споруда, перекрита коробовим склепінням, побудована з місцевого каменю.

Фортеця займала площу близько 100 гектарів, оточена потужним земляним валом та рвом. Вона мала 9 бастіонів з 220 знаряддями. Під фортецею проходило кілька десятків тунелів — точок охорони від підкопів і мінування оборонних валів в разі облоги фортеці. На території фортеці знаходилося кілька десятків будов 20 різних призначень. Невелике місто всередині Херсона налічувало 16 кварталів, половина з яких була забудована 1- та 2-поверховими будівлями.

Історія ред.

Фортеця зводилась п'ять років з 1778 по 1783 роки.

12 травня 1787 року через Московські ворота в Херсон в'їжджала імператриця Катерина II з численним почтом[1].

Згідно з приписом імператора Миколи I від 1835 року фортеця була ліквідована. До 1881 року її практично повністю розібрали. В 1902 році вона сильно постраждала від землетрусу.

В 1921 році за радянської влади частину будівель розібрали та зруйнували. Тому на середину XX століття були зриті майже всі вали.

В наш час збереглися лише кілька гармат фортеці, одна будівля Адміралтейства, Катерининський собор і його дзвіниця, один пороховий льох і колодязь фортеці, арсенал (нині — слідчий ізолятор), а також Московські і Очаківська брами[2].

Розташування ред.

Московська брама розташована в м. Херсон у північно-східній частині фортеці (нині парку Ленінського комсомолу) на вул. Перекопська, 13.

Примітки ред.

  1. Московські (Північні) ворота
  2. Очаківські ворота — м. Херсон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.