Відкрити головне меню

Південносибірський дощовий ліс — екорегіон помірного дощового лісу у Південно-Центральному Сибіру[en], який зустрічається перш за все по Алтайським та Саянським гірським хребтам в Хакасії і Туві, а також невеликої території в горах Хамар-Дабан поблизу озера Байкал в Бурятії. Ліс займає площу близько 6000 км². Більша частина лісу в горах Алтаю та Саян розташовано між 51,5°N та 56°N, і 86°E до 95°E. Регіон збігається із Золотими горами Алтаю[en] всесвітньої спадщини. Екологічні зони варіюються від гемібореального лісу до лісостепового екотону[1] і має більше видове різноманіття, ніж навколишні території.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Південносибірський дощовий ліс обмежений Південносибірським лісостепом, що зустрічається на висотах від 250 до 300 метрів, та лісотундрою, що зустрічається на висотах від 1600 до 1800 метрів.[2][3]

ФлораРедагувати

Флора в регіоні є комбінацію видів чотирьох біомів: тайга, помірні ліси, тундра та степ і більш різноманітна, ніж флора багатьох прилеглих територій.[4] Дерева представлені сумішшю хвойних та широколистяних деревних порід. До них відносяться Pinus sylvestris, Betula pendula, Populus tremula, Pinus sibirica, Abies sibirica,[1] Picea obovata та Tilia sibirica.[5][6] У напівбореальних зонах домінують сосна і срібна береза ​​у вологих районах. Покривало моху присутнє, але рідке.[5] У сухих районах переважають Pinus sylvestris або сибірська модрина в залежності від температури. Сибірська модрина більш поширена в прохолодніших областях, в той час як тепліші та сухіші території заросли сосною звичайною.[7] Сибірська модрина також домінує у лісостеповому екотоні.[2]Епіфітні види включають кілька родів лишайників. До них відносяться роди Physcia, Melanelia, Usnea, Bryoria, Hypogymnia[8], Sticta.[1] Трави представлені Actaea spicata, Asarum europaeum, Anemone baicalensis, Chrysosplenium, Cardamine, Carex, Brachypodium[1], Calamagrostis.[1] Calamagrostis.[9]

ФаунаРедагувати

ЗаповідникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок dellasala не вказаний текст
  2. а б Kharuk, Vyacheslav I., Sergey T. Im, and Maria L. Dvinskaya. «Forest-Tundra Ecotone Response to Climate Change in the Western Sayan Mountains, Siberia.» Scandinavian Journal of Forest Research 25.3 (2010): 224-33.
  3. а б в «Katunsky Zapovednik.» Wild Russia. Center for Russian Nature Conservation, n.d. Web. 15 Nov. 2013.
  4. Pelánková, Barbora, et al. «The Relationships of Modern Pollen Spectra to Vegetation and Climate Along a steppe—forest—tundra Transition in Southern Siberia, Explored by Decision Trees.» Holocene 18.8 (2008): 1259-71.
  5. а б Chytrý, Milan, et al. (2012). High Species Richness in Hemiboreal Forests of the Northern Russian Altai, Southern Siberia. Journal of Vegetation Science 23.4: 605–16. doi:10.1111/j.1654-1103.2011.01383.x. 
  6. Amelin, Ivan, Blyaharchuk, Tat'yana (2016). The distribution of Siberian Linden (Tilia sibirica Bayer.) in the Kemerovo region. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Biologiya 2 (34): 30–52. doi:10.17223/19988591/34/3. 
  7. Chytry, Milan, et al. «Diversity of Forest Vegetation Across a Strong Gradient of Climatic Continentality: Western Sayan Mountains, South Siberia.» Plant Ecology (2007).
  8. Otnyukova, T. N., and O. P. Sekretenko. «Lichens on Branches of Siberian Fir (Abies Sibirica Ledeb.) as Indicators of Atmospheric Pollution in Forests.» Biology Bulletin 35.4 (2008): 411-21.
  9. Ivanova, G. A., et al. «The Frequency of Forest Fires in Scots Pine Stands of Tuva, Russia.» Environmental Research Letters 5.1 (2010).
  10. Cowan, I. McTaggart. «The Status and Conservation of Bears (Ursus) of the World: 1970.» Bears: Their Biology and Management 2 (1972): 343—367.
  11. а б в Sayan montane conifer forests." Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment, n.d. Web. 14 Nov. 2013.
  12. «Altaisky Zapovednik.» Wild Russia. Center for Russian Nature Conservation, n.d. Web. 15 Nov. 2013.