Відкрити головне меню

Південний (зупинний пункт)

Південний — зупинний пункт Південної залізниці на лінії Харків — Мерефа, розташований у м. Південне Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Південний
залізнична платформа
Розташування
Розташування м. Південне
Координати 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447Координати: 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447
Структура
Лінія(ї) ХарківМерефа
Платформ 2
Тип платформ 2 бічні високі
Історія
Відкрито 1910[1]
Електрифіковано 1957
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 441131
Код Експрес-3 2204630
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 18 км
Мерефа 7 км
Мапа

Зупинний пункт знаходиться між зупинними пунктами Зелений Гай (1 км) та Комарівка (1 км). Найближчими станціями є Покотилівка (8 км) та Мерефа (7 км). До станції Харків-Пасажирський — 18 км[2][3]

Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4]

ІсторіяРедагувати

Зупинний пункт було створено у 1910 році, що було пов'язано з виникненням у 1906 році селища Південний (нині міста), в якому проживали робітники та службовці Південної залізниці[5].

У 1914 році між Південним та Комарівкою, яка стала після цього станцією, було збудовано обгінну колію з тупиком на станції Комарівка[6].

У 1957 році Південний був електрифікований постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів[7]

Після здобуття Україною незалежності обгінну колію між Південним та Коомарівкою було демонтовано. Імовірно, це сталось між 1990 та 2006 роком, коли Комарівка стала зупинним пунктом[8][9][10].

Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[11].

ПриміткиРедагувати

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 2. — С. 240. — 100 000 прим.(рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  3. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Южный. Архівовано 5 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Пивденное // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 622. (рос.)
  6. Неофициальный сайт города Пивденное. Исторические сведения о Пивденном — часть 14. Архівовано 4 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  7. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 2012-07-18.  (рос.)
  8. Расписание движения пассажирских и пригородных поездов Харьковского узла на 1990—1991 гг. / Подгот. В. Д. Ковтун. — Х.: Транспорт, 1990. (рос.)
  9. Олег Столбецов. В Мерефу и Казачью Лопань — чаще. Вечерний Харьков. 19.06.2006. (рос.)
  10. Служебное расписание пригородных поездов с 25 мая 2008 года / Южная железная дорога; Подгот. П. Г. Вакуленко. — Х., 2008. (рос.)
  11. Южная железная дорога. Покотиловка. Архівовано 4 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 2. — С. 240. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.