47°42′ пн. ш. 25°49′ сх. д. / 47.7° пн. ш. 25.81° сх. д. / 47.7; 25.81

Південна Буковина
Герб
Зображення
Країна  Румунія
У межах природно-географічного об'єкта Буковина
Мапа розташування
Мапа

Півде́нна Букови́на — сучасна область Румунії. Входить до складу жудеця Сучава. Історичний центр — місто Сучава.

У давні часи була заселена волохами та слов'янами. Сьогодні тут проживають переважно румуни (нащадки волохів) та українці в тому числі гуцули. Наприкінці X та в XI ст. входила до складу Київської Руси. У XII—XIII ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства, у XIV ст. стала центром формування феодального Молдовського князівства. З початку XVI ст. знаходилась під владою Туреччини. З 1774 р. до 1918 р. — у складі Австрійської імперії.

1918 року Буковина увійшла до Румунії, де стала однією з найвідсталіших в економічному плані областей. 1941 року Південна Буковина разом із відвойованою в СРСР Північною Буковиною ввійшла в новостворене губернаторство Буковина. Зі звільненням Південної Буковини радянськими військами у 1944 р. та встановленням на її території народної влади перетворилась на індустріально-аграрний район Соціалістичної Республіки трансилія.

Адміністративно-державні утворення на теренах Південної Буковини

ред.
  Зовнішні зображення
  Південна Буковина у складі Галицько-Волинського князівства.

Відомі українці, пов'язані з Південною Буковиною

ред.
 
К. Устиянович. «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)».
 
К. Устиянович. «Гуцул».
 
К. Устиянович. «Гуцулка біля джерела».

Народилися в Південній Буковині

ред.
  • Горбач Анна-Галя (1924, Бродина, Радівецький повіт, Румунія — 2011) — український літературознавець, перекладач, видавець, громадська й політична діячка. Від 1941 року жила у Німеччині, де заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag, назване на честь рідного села, де 94,1 % населення є українцями), яке видавало і розповсюджувало твори українських письменників. Автор праць: «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі» (1969), «Українські карпатські казки» (1975), «З румунських вражень: Подорожні нотатки» (1993), та інших.

Пов'язані з Південною Буковиною життям та працею

ред.
  • Яцько, пасічник, русин (XIV ст.) — літописний перший очевидець появи волохів у Південній Буковині (після приходу їх з Семигороду через Карпати), в районі Сучави. За твердженнями деяких дослідників — «князь русинів»[4].
  • Дмитро Вишневецький (1517—1564) — український князь, козацький ватажок, гетьман. Бувши родичем молдовських господарів, зорганізував з козаками похід до Сучави, з метою оволодіння молдовським престолом, але зазнав поразки під містом, був відданий туркам, та страчений у Стамбулі.
  • Устиянович Корнило Миколайович (1839—1903) — український художник і письменник, син Миколи Устияновича. Разом з батьком 1870 року переїжджає до Сучави, подорожує Південною Буковиною, шукаючи матеріалів для своїх етнографічних творів, живе у своїх родичів в Радівцях і Сереті, пише ікони та розмальовує місцеві церкви[5]. Під враженням історичного факту загибелі Тимоша Хмельницького у Сучаві, 1890 року створює картину «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)»[6]. Також автор історичних картин «Мазепа на переправі», «Мазепа під Бендерами», «Шевченко на засланні», етнографічних «Гуцул» і «Гуцулка біля джерела» та інших. В патріотичному вірші «Заклятий Іван» виступає проти румунізації Буковини.

Етнографічна карта Буковини

ред.
 
По карті видно, як зростала кількість румун на Буковині від 1775 до 1930 року.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Святослав Семенюк. Українські історико-етнічні землі. Львів, «Апріорі», 2011.
  2. Чебан С. Н., «Досифей, митрополит Сочавский и его книжная деятельность», К., 1915, стор. 61-71. (рос.)
  3. Ольга Кобилянська // «Українці в світі». Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  4. Сергей Суляк. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии. Кишинёв, 2004, стор. 69-70. (рос.)
  5. Ярослав Нановський. «Корнило Устиянович». // Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
  6. Олександр Федорук, Степан Костюк. «Устиянович як провісник Шевченкіани». // «Образотворче мистецтво» № 1, 2014 р. [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Література

ред.
  • Компанієць I. I. Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку XX ст. (1900—1919 роки), К., 1960
  • Григоренко О. С. Буковина вчора і сьогодні, К., 1967.