Піан-ле-Гюїн

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Піа́н-ле-Гюї́н, Піан-ле-Ґюїн (фр. Pihen-lès-Guînes) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 516 осіб (1-1-2021)[1].

Піан-ле-Гюїн
Pihen-lès-Guînes

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Кале
Кантон Гюїн
Код INSEE 62657
Поштові індекси 62340
Координати 50°52′20″ пн. ш. 1°47′15″ сх. д.H G O
Висота 23 - 121 м.н.р.м.
Площа 9,25 км²
Населення 516 (1-1-2021[1])
Густота 55,78 ос./км²
Розміщення
Піан-ле-Гюїн. Карта розташування: Франція
Піан-ле-Гюїн
Влада
Мер
Мандат
Jean-Luc Marot
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 230 км на північ від Парижа, 95 км на захід від Лілля, 100 км на північний захід від Арраса.

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 241 55 24 71 71 20 0
Жінки 237 55 24 75 47 32 4


Економіка ред.

2010 року серед 324 осіб працездатного віку (15—64 років) 235 були активними, 89 — неактивними (показник активності 72,5%, у 1999 році було 73,0%). З 235 активних мешканців працювало 212 осіб (119 чоловіків та 93 жінки), безробітними було 23 (13 чоловіків та 10 жінок). Серед 89 неактивних 29 осіб було учнями чи студентами, 29 — пенсіонерами, 31 була неактивною з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 175 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 467,5 особи, медіана доходів виносила 21 072 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.