Пюпітр  (фр. pupitre, від лат. pulpitum[1] — підлога) — це підставка для нот (вмонтована в музичний інструмент, або в підлогу), а також настільна підставка для книг та зошитів. Пюпітр із нотами розташовується таким чином, щоб виконавцю було зручно читати ноти під час виконання композиції.

Підлоговийнотний пюпітр

Хоча пюпітр був відомий в Китаї з 200 р. до н. е., в Європі його почали активно використовувати з кінця XIV століття.

Для різних видів музики використовують різні пюпітри. За конструкцією поділяються на:

  • декоративні, зазвичай, зроблені із деревини;
  • цифрові, з механізмом автоматичного перегортання нот;
  • складні металеві, найпопулярніші, за причини легкого транспортування;
  • компактні — закріпляються безпосередньо на музичному інструменті, використовуються в оркестрах.
  • обертовий пюпітр, винайшов Томас Джефферсон, президент США.

Як пюпітр можна використовувати будь-яку похилу поверхню для розміщення нот. Хоча ця функцію розподіляється між двома типами фурнітури: столик та безпосередньо підставка.

Пюпітер складається з поверхні, що поєднується із штативом через поворотний механізм, який дозволяє регулювати кут нахилу. Штатив регулює висоту. Все це дає змогу розмістити ноти в зручному положенні для читання виконавцем.

Музичний столик схожий на пюпітер, але має більшу поверхню, що підіймається на потрібну висоту. Пюпітер, на відміну, має поверхню достатньої тільки для розміщення нот.


ПриміткиРедагувати

  1. У французькій мові є схоже слово — фр. un pupitre — парта.

ПосиланняРедагувати