«Пчелово́дство» (укр. Бджільництво) — один з найстаріших російськомовних науково-виробничих журналів про бджільництво, що був заснований за часів радянської влади. Нині видання виходить 10 разів на рік і входить до переліку провідних рецензованих наукових журналів і видань рекомендованих ВАК для публікацій основних результатів дисертаційних досліджень. Журнал включений у Російський індекс наукових цитувань.

«Пчеловодство»
Тематика науково-виробничий
Періодичність виходу 10 раз на рік
Мова російська
Головний редактор Верещака Олег Анатолійович
Видавець ТОВ «Редакция журнала “Пчеловодство”»
Засновано 1921
Передплатний індекс (Укрпошта) 70739 (півроку), 71729 (на рік).
ISSN 0369-8629

beejournal.ru

Старі назвиРедагувати

  • «Пчеловодное дело» — 1921 р. і «Практическое пчеловодство» — 1926 р.
  • «Коллективное пчеловодное дело» — 1930 р.
  • «Пчеловодство» — 1933 р. і донині.

ІсторіяРедагувати

Перший номер журналу (випуск 1) присвячений бджільництву вийшов у друк 1921 року під назвою «Пчеловодное дело» за участю провідних пасічників СРСР. Спершу це був бюлетень Ізмайловської дослідної пасіки під Москвою, що в період 1921—1927 рр. очолював засновник бджолиної промисловості — Титов Абрам Євлампійович (1873—1942). Він же став і головним редактор журналу «Пчеловодное дело». Того часу, Ізмайлівська дослідна пасіка була провідною установою Московського вищого зоологічного інституту, де здійснювали підготовку інструкторів у сфері бджільництва РРФСС. Перший номер вийшов завдяки підтримці Музею наочних посібників Московського товариства сільського господарства, що опікувався розвитком науково-дослідної діяльності Петра Прокоповича. Адреса редакції першого номера зазначалась: Москва, 13 поштове відділення, Ізмайловський Звєрінець (за Семенівською заставою), Ізмайловська дослідна пасіка. присвячувався досвіду, науково-дослідній справі з питань суспільного і практичного бджільництва.

Другий номер журналу «Пчеловодное Дело» (випуск 2) за листопад—грудень 1921 р. вийшов вже спільно з Московським товариством сільського господарства. Головним завданням — було об'єднання російських пасічників, щоб узагальнити їх діяльність, надавати практичні поради стосовно бджільництва, знайомити читача з іноземним досвідом і новинками друкованих видань тощо. 

Перші видання журналу виходили зі значними запізненнями, були надруковані на неякісному папері й не містили ілюстрацій. У період між листопадом 1921 р. і до січня 1922 р. було видано 12 номерів з тиражем 3000 екз. Видавництво зазначалося як Ізмайловська дослідна пасіка Московського вищого зоологічного інституту й Московського товариства сільського господарства, що знаходилось за адресою: Москва, Смоленський бульвар, буд. 22, Музей наочних посібників Московського товариства сільського господарства.

1926 року за редакцією Титова А. Є. виходить ще один журнал — «Практическое пчеловодство».

Після об'єднання журналів «Пчеловодное Дело» і «Практическое пчеловодство» 1930 року починає друкуватися щомісячне ілюстроване видання «Коллективное пчеловодное дело», що підпорядковувався Виконавчому органу пасічників на базі Народного комісаріату землеробства СРСР. У журналі висвітлювалися питання пов'язані з пасікою і кооперацією бджолярів (ціна номера — 1 рубль). Адреса редакції зазначалась: Москва, Стара площа 5, 8, кім. 131. Видання містило рубрики:

  • Будуємо соціалістичне бджолярство;
  • Розмноження і зберігання бджіл;
  • Наука — на допомогу практикам;
  • На боротьбу з хворобами;
  • Із бджолярної практики тощо.

Після створення Всеросійського союзу бджолярної кооперації в РСФСР журнал був підпорядкований до цього відомства й від 1933 року журнал почав видаватися як «Пчеловодство». Це був щомісячний кооперативно-громадський і науково-популярний журнал, що висвітлював досвід і науково-дослідну діяльність присвячених питанням суспільного й практичного бджільництва. Науково-популярним розділом у журналі опікувався відділ бджільництва Московської обласної сільськогосподарської дослідної станції. Статті містили інформацію про сучасний стан бджільництва, утримання і розмноження бджолиних сімей, використання кормів, обладнання пасік, боротьбу зі шкідниками й хворобами бджіл, досвід бджільництва іноземних країн[1]. Як зазначав радянський і російський учений-апіолог, фахівець у галузі селекції, генетики і розведення бджіл — академік Кривцов М. І., це видання є популярним і загальнодоступним серед інших фахових журналів (2011 р.).

До 1993 року журнал видавався щомісячно. У період між 1994—1999 рр. виходили щорічно 6 номерів, від 2000 до 2004 рр. — 8 номерів. Від 2005 року й донині журнал виходить 10 разів на рік. Журнал розповсюджується в Росії, у колишніх союзних республіках і за кордоном[2].

РедакціяРедагувати

1994 року редакція журналу на правах колективного члена вступила до Рязанського апітерапевтичного товариства. Редакцію журналу очолювали такі науковці як Миколай Михайлович Глушков — радянський апіолог й один із засновників бджільництва, директор Науково-дослідного інституту бджільництва (1943—1966); Ґурґен Арташесович Аветісян — радянський вчений у галузі бджільництва, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри бджільництва Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тимірязєва (1956—1984); Георгій Пилипович Таранов — радянський вчений-апіолог, спеціаліст із бджільництва, доктор біологічних наук, професор (1966), заслужений діяч науки РРФСР (1968), випускник Харківського національного університету (1935) та ін.

Члени редакційної колегії

  • Білаш Наталія Григорівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, ФГБНУ «Научно-дослідний інститут бджільництва»;
  • Бурмістрова Лілія Олександрівна — кандидат біологічних наук, ФГБНУ «Науково-дослідний інститут бджільництва»;
  • Гробов Олег Федорович
  • Ільясов Рустем Абузарович — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут біохімії і генетики Уфимського наукового центру РАН;
  • Ішмуратова Наіля Мавлетзяновна — доктор сільськогосподарських наук, кандидат хімічних наук, Інститут органічної хімії м. Уфа;
  • Клочко Раїса Тимофіївна — кандидат біологічних наук, ВНІІВСГЕ;
  • Кривцов Микола Іванович
  • Крилов Василь Миколайович — доктор біологічних наук, професор, зав. кафедри фізіології Нижньогородського державного університету ім. М. І. Лобачевського;
  • Лебедєв В'ячеслав Іванович— доктор сільськогосподарських наук, професор, директор ФГБНУ «Науково-дослідного інституту бджільництва»[3];
  • Паньшин Аркадій Василйович — зас. голови спілки бджолярів столиці, пасічник-аматор;
  • Полтєв Василь Іванович
  • Смирнов Анатолій Михайлович— доктор ветеринарних наук, професор, академік РАН, директор ВНІІВСГЕ, іноземний член Національної академії аграрних наук України.

ПриміткиРедагувати

Джерела й літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати