Відкрити головне меню

Путу Віджая (індонез. Putu Wijaya, нар.. 11 квітня 1944 р., Пурі-Аном, Табахан, Балі), повне ім'я: І Густі Нгурах Путу Віджая) — індонезійський прозаїк, драматург, режисер, журналіст.

Путу Віджая
Народився 11 квітня 1944(1944-04-11)[1] (75 років)
Табанан[d], Балі[d], Малі Зондські острови, Індонезія[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Indonesia.svg Індонезія
Діяльність журналіст, письменник, сценарист
Alma mater Університет Гаджа Мада
Мова творів індонезійська
Конфесія Індуїзм

Зміст

Біографія і творчістьРедагувати

У 1962 році Путу Віджая закінчив середню школу в Сінгараджі (тут він з успіхом зіграв у п'єсі Антона Чехова «Ведмідь» [3]), в 1969 році - юридичний факультет Університету Гаджа Мада (Джокякарта). У 1974-1975 роках займався у міжнародній письменницькій програмі у Айовському університеті (США). У 1967 році він грав у трупі Рендри "Театральна майстерня", а в 1970-ту – у трупі «Театр Кєчіл». Потім в 1971 році заснував власний Незалежний театр («Театер Мандірі») в Джакарті, з яким у 1991 році гастролював по США[4].

Також Путу Віджая викладав у Академії мистецтва Республіки Індонезії в Джокякарті та Інституті мистецтв Джакарти (1977-1980), а також у Вісконсинському університеті в Медісоні тв Іллінойському університеті (США) за програмою Фулбрайта (1985-1988) [5]. У 1991-1992 роках за стипендії Японського фонду був гостем-письменником Кіотського університету. Працював оглядачем популярних журналів "Експрес" і "Темпо". Виступив Путу Віджая режисером фільмів «Час-чіс-чус» (1989) , «Зигзаг» (1991) і «Плонг» (1991) [6]. На створеній ним кіностудії «Мандірі Продакшн-Хауз» поставив ряд телевізійних фільмів .

Путу Віджая опублікував декілька збірок оповідань, у тому числі "Бомба" (1978), «Лід» (1980) та "Чик!" (1982). Перший роман "Коли Згущується Темрява" побачив світ у 1971 році. В подальшому у творчості домінують елементи абсурдизму (романи "Телеграма", 1972; "Фабрика", 1976; "Раптово - ніч", 1977; «Терор», 1991, «Час-чіс-чус», 1996) [7].

Проза пекладалася іноземнтими мовами, включаючи англійську, арабську, голландську, німецьку, російську, тайську, французьку та японську. Всього Путу Віджая написав 30 повістей, 40 п'єс, більше тисячі оповідань (13 збірників), 9 кіносценаріїв, більше 20 сценаріїв для телефільмів.

НагородиРедагувати

  • Приз на конкурсі романів Ради мистецтв Джакарти (1971, 1975, 1977)
  • Літературна премія Південно-Східної Азії (1980)
  • 3 призу «Чітре» індонезійських кінофестивалів за сценарії фільмів «Сільська дівчина» (1980), «Паперові квіти» (1985), «Рамадан і Рамона» (1992) [8].
  • Премія в галузі мистецтва міністерства освіти і культури (1991)
  • Нагорода губернатора Балі (1993)
  • Приз на кращий комедійний телевізійний серіал («Лжедукун», 1995)
  • Медаль за досягнення в галузі культури (Satyalancana Kebudayaan) (2004)
  • Премія Ахмада Бакрі (2007)
  • Премія Джакартської академії (2009)

РодинаРедагувати

  • Батько I Gusti Ngurah Raka
  • Мати Mekel Ermawati
  • Дружина Dewi Pramowati (з 1985)
  • Діти Yuka Mandiri, I Gusti Ngurah Taksu Wijaya

Основні твориРедагувати

Збірки оповіданьРедагувати

  • Gre. Jakarta: Balai Pustaka, 1982
  • Blok. Jakarta: Pustaka Firdaus, 1994
  • Darah. Jakarta: Balai Pustaka, 1995
  • Zig Zag. Jakarta: Pustaka Firdaus, 1996
  • Tidak. Jakarta: Pabelan Jayakarta, 1999

П'єсиРедагувати

  • Dar-Der-Dor. Jakarta: Grasindo, 1996

ПовістіРедагувати

  • Bila Malam Bertambah Malam. Jakarta: Pustaka Jaya, 1971
  • Telegram. Jakarta: Pustaka Jaya, 1973
  • MS. Jakarta, 1975
  • Ratu. Jakarta, 1977
  • Sah. Jakarta, 1977
  • Stasiun. Jakarta, Pustaka Jaya, 1977
  • Tak Cukup Sedih. Jakarta, 1977
  • Keok. Jakarta: Pustaka Jaya, 1978
  • Sobat. Jakarta: Sinar Harapan, 1981
  • Lho. Jakarta: Balai Pustaka, 1982
  • Nyali, Jakarta: Balai Pustaka, 1983
  • Dor. Jakarta: Balai Pustaka, 1986
  • Pol. Jakarta: Gramedia, 1987
  • Teror. Jakarta: Pustaka Jaya, 1991
  • Kroco. Jakarta: Pustaka Firdaus, 1995
  • Byar Pet. Jakarta: Pustaka Firdaus, 1995
  • Aus. Jakarta: Grasindo, 1996
  • Tetralogi Dangdut: Nora (1st book), Mala (2nd book) 2008

ВіршіРедагувати

  • Dadaku adalah Perisaiku. Denpasar: Lesiba, 1974

Переклади російською мовоюРедагувати

  • Путу Виджайя. Когда сгущается тьма. Повесть; Телеграмма. Роман. Перевод А. Оглоблина. Ред. Е. Руденко. М.: Прогресс, 1981
  • Путу Виджайя. Телеграмма. Роман. Перевод А. Оглоблина. - Современная индонезийская проза. 70-е годы. Сост. В.И. Брагинский. Ред. Е. Руденко. М.: Радуга, 1988, с. 310–402.
  • Путу Виджайя. Пламя (Фабрика). Повесть. Пер. В. Цыганова. - Начало пути. Восточный альманах Выпуск девятый. М.: ХЛ, 1981. С. 345-428.

Фільмографія[9]Редагувати

Як акторРедагувати

  • Malin Kundang (Anak Durhaka) (1971)
  • Virgin in Bali, A (Perawan Asing di Bali) (1973)
  • Nyoman Cinta Merah Putih (1989)
  • Serdadu Kumbang (2011)

Як сценаристРедагувати

  • Dr Siti Pertiwi Kembali ke Desa (1979)
  • Bayang-bayang Kelabu (1979)
  • Sepasang Merpati (1979)
  • Perawan Desa (1978)
  • Dr. Karmila (1981)
  • Bunga Bangsa (1982)
  • Tapak-tapak Kaki Wolter Monginsidi (1982)
  • Kembang Kertas (1984)
  • Joe Turun ke Desa (1989)
  • Bercinta dalam Mimpi (1989)
  • Cas Cis Cus (Sonata di Tengah Kota) (1989)
  • Perasaan Perempuan (1990)
  • Boss Carmad (1990)
  • Plong (Naik Daun) (1991)
  • Zig Zag (Anak Jalanan) (1991)
  • Ramadhan dan Ramona (1992)
  • Blanco, the Colour of Love (1997)
  • Sebuah Pertanyaan Untuk Cinta (2000)
  • Telegram (2001)
  • Bali Forever (2007)

Як режисерРедагувати

  • Cas Cis Cus (Sonata di Tengah Kota) (1989)
  • Zig Zag (Anak Jalanan) (1991)
  • Plong (Naik Daun) (1991)

БібліографіяРедагувати

  • Ellen Rafferty (ed.) Putu Wijaya in Performance: A Script and Study in Indonesian Theatre. Madison: University of Wisconsin Press, 2004

ПриміткиРедагувати

  1. SNAC — 2010.
  2. Freebase Data DumpsGoogle.
  3. Nugroho Ad, Ganug. "Putu Wijaya: an optimist about theater". – “The Jakarta Post”. November 19, 2010
  4. Setiawati, Indah. "Teater Mandiri still going strong at 40". – “The Jakarta Post”, June 26, 2011
  5. Rampan, Korrie. Leksikon Sastra Indonesia. Jakarta: Balai Pustaka, 2000, hlm 367
  6. http://filmindonesia.or.id/movie/name/nmp4b7a47865ece1_putu-wijaya#.WMEtm9Lyi1s
  7. Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.:"Восточная книга", 2012, с. 721
  8. . Nugroho Ad, Ganug. "Putu Wijaya: an optimist about theater". – “The Jakarta Post”, November 19, 2010
  9. . http://filmindonesia.or.id/movie/name/nmp4b7a47865ece1_putu-wijaya/filmography#.WMEuz9Lyi1s