Пусковий комплекс
Пускови́й ко́мплекс — сукупність об'єктів (або їх частин) основного виробничого, допоміжного та обслуговувального призначення, ремонтного і транспортного господарства, інженерних комунікацій, зв'язку, очисних споруд, охорони навколишнього природного середовища, благоустрою, тощо, визначених генеральним проєктувальником,введення в експлуатацію яких частково забезпечують випуск продукції або надання послуг, безпечну експлуатацію та самостійне функціонування[1][2]. Наприклад, для виробітку електричної чи теплової енергії при експлуатації електричних станцій[3].
У будівництві автомобільних доріг пусковий комплекс — це ділянки доріг, що мають самостійне транспортне значення, тобто на яких можливо відкрити постійний рух транспортних засобів і які з'єднують населені пункти, об'єкти сільського господарства, підприємства або групи підприємств між собою, з місцями розробки сировини залізничними станціями, річковими і морськими портами, аеродромами або забезпечують вихід на існуючі автомобільні дороги. [4]
Проєктна документація на пусковий комплекс розробляється в установлені терміни на підставі завдання на проєктування, складеного згідно з ДБН, і затверджується відповідно до визначеного відповідними органами порядку.[5]
Примітки ред.
- ↑ Постанова КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»
- ↑ Пусковий комплекс // Український юридичний термінологічний словник
- ↑ Наказ Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 № 296 «Про затвердження та введеня в дію нормативного документа „Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила“ [Архівовано 2021-01-13 у Wayback Machine.]»
- ↑ Наказ від 04.09.2007 р. № 458 Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією, капітальним ремонтом) автомобільних доріг
- ↑ Приймання в експлуатацію устаткування та споруд
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |