Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул

Публій Корнелій Сціпіон Назіка Коркул (лат. Publius Cornelius Scipio Nasica Corculum; близько 206 до н. е. — після 142 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч, правник Римської республіки, консул 162 і 155 років до н. е., великий понтифік з 150 до 141 року до н. е., цензор 159 року до н. е.

Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул
Народився 205 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 141 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Учасник Третя Македонська війна
Суспільний стан патрицій[1]
Посада Pontifex Maximus, давньоримський сенатор[d][2], консул[2] і Princeps senatusd
Військове звання Військовий трибун
Рід Cornelii Sciponesd
Батько Публій Корнелій Сципіон Назіка[1][1]
Мати невідомо
У шлюбі з Корнелія Африкана Старша[1][1]
Діти Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон[1][1]

ЖиттєписРедагувати

Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Сципіонів. Був сином Публія Корнелія Сципіона Назіки, консула 191 року до н. е. Свій агномен — «Коркул», тобто «розумник», отримав за проникливість і чудове знання понтифікального та цивільного права.

У 168—167 роках до н. е. служив військовим трибуном в армії консула Луція Емілія Павла Македонського під час військових дій в Македонії. Під час битви при Підні у 168 році до н. е. своїми діями сприяв перемозі над царем Персеєм. Після цього на чолі військового загону захопив місто Амфіполь, сплюндрував землі іллірійських союзників Персея.

У 162 році до н. е. Коркула було обрано консулом, він отримав провінцію Корсику. Втім на шляху до неї вимушений був повернутися і зректися посади — Тиберій Семпроній Гракх, консул 163 року до н. е., не належним чином провів вибори, з похибкою ауспіцій.

У 159 році до н. е. Публія Корнелія було обрано цензором разом з Марком Попілієм Ленатом. Він наказав знести усі статуї державних діячів на форумі, які були встановлені без погодження сенату або народу. Побудував портик на Капітолії і встановив перший у Римі водяний годинник.

У 155 році до н. е. його знову було обрано консулом. Йому було доручено приборкати далматійців, що він успішно й зробив. При цьому захопив їх головне місто Дельміній. За ці звитяги Коркул отримав тріумф. Тоді ж домігся зруйнування постійного театру в Римі, тому що, на думку Публія, його існування суперечило старовинним звичаям.

У 152 році до н. е. очолив посольство до Карфагену з метою дослідження ситуації з нібито підготовкою карфагенян до війни. Був послідовним супротивником Катона Старшого в його намаганні розв'язати війну з Карфагеном. Коркул доводив, що небезпеки з боку карфагенян немає. Втім цієї думки дотримувався практично він один. Тому вимушений був поступитися.

У 150 році до н. е. виїхав до Греції, де за власний кошт спорядив війська, щоб протидіяти Андріску (Лже-Пилипу), який підняв повстання у Македонії. Коркул зумів відстояти Фессалію. На його клопотання сенат направив сюди римські легіони. Того ж року Публія Корнелія Сціпіона Назіку Коркула було обрано великим понтифіком.

По поверненню у 147 та 142 роках до н. е. він став принцепсом сенату. На знак визнання знань Коркула з права він отримав у подарунок від римського сенату будинок біля Священної вулиці, щоб кожен громадянин мав можливість туди прийти і отримати юридичну консультацію.

З того часу про подальшу долю Публія Корнелія Сципіона Назіку Коркула згадок немає.

РодинаРедагувати

Дружина — Корнелія Старша, донька Публія Корнелія Сципіона Африканського Старшого

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Cornelia (англ.)
  • Бартошек М. Римское право (Понятие, термины, определения): Пер. с чешск. — М.:Юрид. лит., 1989 — С. 343 (рос.)
  • Broughton, T. Robert S.: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland, Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)
  1. а б в г д е ж и к Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3