Відкрити головне меню

Психоло́гія дія́льності в особли́вих умо́вах — одна із галузей психології, яка вивчає психологічні закономірності змін і відновлювання психічної діяльності:

За інтегральними оцінками, до таких категорії осіб можна віднести пожежників і рятувальників, співробітників правоохоронних, спеціалізованих органів, військовослужбовців, космонавтів, пілотів, моряків, охоронців, шахтарів, водіїв, спортсменів, працівників АЕС тощо, а також інших осіб, що стали жертвами подій, пов'язаних зі специфікою професійної діяльності зазначених категорій фахівців (ліквідація наслідків стихійного лиха, природних катаклізмів, боротьба з організованою злочинністю, корупцією, тероризмом, оперативно-розшукова діяльність, виконання миротворчої місії в інших країнах тощо).

Об'єктом дослідження, проектування психології діяльності в особливих умовах є факти й закономірності формування, функціонування суб'єктів діяльності (індивідуальних, групових) у різноманітних умовах середовища. При цьому середовище також розуміється широко (як таке, що містить предметні, соціально-психологічні, психофізіологічні. організаційні, гігієнічні, естетичні складові, чинники безпеки діяльності тощо) Своєю чергою діяльність в особливих умовах охоплює такі окремі її види як спілкування, гра, навчання та власне оперативно-службова та службово-бойова діяльність.

Змістом психології діяльності в особливих умовах є дослідження і/або проектування процесів, що характеризують суб'єкта діяльності (індивідуального, групового) у відповідних (таких, що враховуються чи проектуються) середовищах перебування (проектування, програмування, управління цією діяльністю).

Напрями дослідженьРедагувати

Напрями досліджень:

  • Методологічні основи вивчення процесів розвитку та функціонування особистості як суб'єкта діяльності в особливих умовах діяльності.
  • Вивчення особливостей прояву психіки у небезпечних професіях і спорті.
  • Психологічні проблеми дослідження стійкості діяльності в особливих умовах.
  • Методологічні засади психології професійної діяльності співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Теоретика-психологічні основи професійної діяльності співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологія взаємодії співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) з об'єктами професійної діяльності.
  • Психологія об'єктів професійної заінтересованості співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) з об'єктами професійної діяльності.
  • Психологічні основи роботи (отримання, опрацювання, передавання тощо) співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) з інформацією та інформаційними джерелами.
  • Детермінанти та закономірності ефективного психологічного впливу співробітниками (працівниками) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) на об'єкти професійної діяльності.
  • Психологічні чинники (умови) надійності й ефективності професійної діяльності співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологічна готовність (відповідність, придатність) співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) до професійної діяльності: детермінанти, критерії, діагностика, формування (корекція).
  • Психологічна підготовка співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури) до професійної діяльності.
  • Психологічні та психолого-педагогічні основи професійного навчання (становлення, розвитку, вдосконалення тощо) співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологічні засади прогнозування успішності (ефективності, результативності) професійної діяльності співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури): концептуалізація, критеріальний апарат, методика.
  • Психологія управлінської (адміністративної) діяльності співробітниками (працівниками) та підрозділами правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологія дезадаптативних впливів професійної діяльності на співробітників (працівників) правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури): концептуалізація, діагностика, реабілітація.
  • Соціально-психологічні основи організації й управління органами та підрозділами правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологічні основи роботи з персоналом органів правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологічне забезпечення (супроводження) оперативно-службової діяльності органів правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Соціально-психологічні основи збереження фізичного, психічного та морального здоров'я співробітників (працівників) підрозділів правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Психологічні наслідки подій, що сталися внаслідок дії природного (стихійні лиха), техногенного (відмова техніки) чи людського чинника (помилкове управлінське рішення чи дія).
  • Психологічна робота з сім'ями персоналу правоохоронного органу (спеціальної служби, силової структури).
  • Методичні аспекти дослідження професійної надійності особистості в екстремальних умовах.
  • Особливості регуляції функціонального стану людини в процесі адаптації до особливих умов діяльності.
  • Професійно-психологічна підготовка фахівців, що експлуатують об'єкти підвищеної небезпеки (транспорт, АЕС тощо).
  • Проектування процесу підготовки фахівців до діяльності в аварійних ситуаціях.
  • Методи збереження та відновлення професійних навичок особистості у процесі експлуатації технічних комплексів (засобів) в особливих умовах діяльності.
  • Вплив чинників військової обстановки на психіку людини та професійну діяльність колективів.
  • Методика психологічної підготовки населення до вирішення завдань в умовах ведення війни.
  • Формування професійної й особистісної надійності представників небезпечних професій.
  • Психологічне забезпечення прийняття рішень професіоналами в ситуаціях неминучого ризику.
  • Використання методів фізичної культури та спорту для зменшення психічної напруги у фахівців ризиконебезпечних професій.
  • Обґрунтування методів відбору для екстремальних видів спорту, вивчення смислової та мотиваційної основи особистості спортсменів, що займаються ними.
  • Дослідження впливу на психіку спортсменів стресогенних чинників спортивної діяльності, чинників психічної стійкості спортсменів, розроблення структури психологічної резистентності спортсменів.
  • Дослідження психічних станів спортсменів упередтренувальний, передзмагальний, передстартовий та постзмагальний періоди.
  • Дослідження ефективності методів управління психічними станами спортсменів, прояву рухових навичок і якостей при надмірних ступенях напруги (в екстремальних умовах тренування та спортивних змагань).
  • Дослідження психічної надійності змагальної діяльності спортсменів.