Псара (також Піхара; грец. Ψαρά) — острів в Егейському морі, в архіпелазі Східні Споради, поблизу півострова Карабурун, Мала Азія.

Псара
Ψαρά

Карта
Географія
38°33′ пн. ш. 25°34′ сх. д. / 38.550° пн. ш. 25.567° сх. д. / 38.550; 25.567Координати: 38°33′ пн. ш. 25°34′ сх. д. / 38.550° пн. ш. 25.567° сх. д. / 38.550; 25.567
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море
Площа 44.511  км² 
Найвища точка 512 м
Країна
Греція
Регіон Хіос
Адм. одиниця Псара[d]
Населення 458 (2011)
Вебсайт psara.gov.gr
Псара. Карта розташування: Греція
Псара
Псара
Псара (Греція)
Мапа

CMNS: Псара у Вікісховищі

Псара та острівець Антипсара (Антипіхара), розташований навпроти нього, розміщені приблизно за 14 км на північний захід від більшого острова Хіос, де розташовано адміністративний центр однойменного нома. Окрім островів Псара й Антипсара, до складу нома також входить і група островів Інусе (Οινούσσες), розташована між грецьким Хіосом і турецьким Карабуруном.

Географія ред.

Острів розташований у східній частині Егейського моря. Є у складі Греції. Площа становить 44.511 км². Населення — 448 осіб (2011). Найвища точка — гора Профітіс Іліас (640 м). Острів має кам'янистий рельєф з пагорбами та горами, і досить дрібною рослинністю.

Історія ред.

Морський промисел завжди був основним видом діяльності населення острова. Багато хто з острів'ян приєднався до російського флоту під час російсько-турецької війни 17681774 років.

1821 року псаріоти одними з перших встали до лав повстанців і перетворили свої торгові судна на бойові. 1824 року острів зазнав спустошливого нападу турецько-єгипетської ескадри.

Відомі уродженці ред.

  • Константінос Канаріс (Κωνσταντινος Καναρης; 1793–1877) — герой визвольної війни, брандерист, адмірал, міністр, прем'єр-міністр Греції.
  • Дімітріос Папаніколіс (Δημητριος Παπανικολης; 1790–1855) — капітан брандера, герой визвольної війни 18211829 років.
  • Ніколіс Апостоліс (Νικολαος Αποστολης; 1770–1827) — герой визвольної війни, командувач флотом Псари.
  • Константінос Нікодімос (Κωνσταντηνος Νικοδημος; 1796–1877) — герой визвольної війни, капітан брандера, адмірал, письменник.
  • Іоанн Варвакіс (Βαρβακης Ιωαννης; 1750–1825) — національний герой Греції, підприємець і меценат, російський дворянин. У 17-річному віці зі своїм судном «Святий Андрій» та зі своїм екіпажем приєднався до російського флоту, брав участь у Чесменській морській битві. Після підписання Кючук-Кайнарджійського миру 1774 року був змушений емігрувати до Росії. Добував чорну ікру на Каспії та Азові з центрами свого підприємництва й меценатства в Астрахані й Таганрозі. Був членом Філікі Етерія, з початком визвольної війни в похилому віці вирішив повернутись на батьківщину. Помер на острові Закінтос 1825 року. Залишив більшу частину свого статку грецькому урядові й розкиданим усією Грецією після різні на Псарі 1824 року своїм землякам-псаріотам.
  • Георгіос Сіріан (англ. George Sirian; 1818–1891) — сирота, який вижив після різні 1824 року, відомий американський моряк, на честь якого ВМФ США започаткував нагороду «George Sirian Award»
  • Мільтіад Канаріс (Μιλτιάδης Κανάρης 1822–1900)- син Константіноса Канаріса, віце-адмірал і політик .
  • Георгіос Стамателос (Γεώργιος Σταματέλος 1824–1905) — грецький віце-адмірал, командувач флотом на завершальному етапі грецько-турецької війни 1897 року.

Посилання ред.