Прудиус Іван Никифорович

Прудиус Іван Никифорович
Народився 8 червня 1942(1942-06-08) (81 рік)
Українська РСР с. Білоусівка — 2, Тульчинський район, Вінницька область, Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Галузь радіотехніка
Заклад Львівський політехнічний інститут
Посада директор ІТРЕ. завідувач каф. РЕПС
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Нагрудний знак «За наукові досягнення»

Прудиус Іван Никифорович (нар.8 червня 1942, Білоусівка-2, Тульчинський район, Вінницька область) — вчений в області техніки НВЧ, антен та оброблення сигналів в радіотехнічних системах.

Життєпис ред.

Народився Іван Прудиус у с. Білоусівка-2 Тульчинського району на Вінниччині. Після закінчення 7 класів поступив у Ладижинський технікум механізації сільського господарства[1][2], який закінчив у 1960 р.

У 1960-1964 рр. — трудова діяльність та строкова служба в армії.

У 1964-1969 рр. навчався у Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) — випускник радіотехнічного факультету (РТФ).

З 1969 р. працював на посадах інженера, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника в НДЛ-16 ЛПІ.

У 1976 р. перейшов на викладацьку роботу.

В 1980 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 1985 р. отримав вчене звання доцента.

З 1991 до 2001 р. — декан радіотехнічного факультету.

З 2001 р. обіймає посаду професора кафедри РЕПС[3] та заступника директора — декан базової вищої освіти Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки[4](ІТРЕ) Виконував обов'язки секретаря приймальної комісії інституту.

З 2004 р. — директор ІТРЕ.

У 2005 р. захистив докторську дисертацію.

З 2007 р. — завідувач кафедри РЕПС ІТРЕ. Посаду завідувача кафеди поєднує з посадою директора ІТРЕ.

Викладає дисципліни «Пристрої НВЧ і антени», «Апаратура радіорелейних та супутникових ліній зв'язку».

Наукова діяльність ред.

Прудиус І. Н. є автором понад 200 наукових праць, 30 методичних розробок, із них 1 посібник і один підручник, близько 20 авторських свідоцтв і патентів України.

Підготував 6 кандидатів наук, керує роботою 3х аспірантів і пошукувачів наукового ступеня, член спеціалізованої Вченої Ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій у Національному університеті Львівська політехніка, науково-методичної комісії з напряму «Радіотехніка» та член експертної ради ДАК Міністерства освіти і науки України, член експертної ради ВАК України, член редколегій наукових журналів «Радиоэлектроника» (видання м. Київ) та «Цифрові технології» (видання м. Одеса), вісника «Радіоелектроніка і телекомунікації» Національного університету «Львівська політехніка» (видання м. Львів), інформаційно-технічного журналу «TV-технології» (видання м. Київ).

З 1992 року Прудиус І. Н. організував і провів на високому рівні 10 Міжнародних НТК «Сучасні проблеми засобів телекомунікації комп'ютерної інженерії та підготовки спеціалістів (TCSET)».

Під керівництвом Прудиуса І. Н.на кафедрі РЕПС виконуються наукові проекти з фундаментальних та прикладних досліджень.

Нагороди ред.

За плідну роботу з підготовки фахівців з радіоелектронної галузі і зв'язку та наукові досягнення нагороджений:

  • Грамотою Управління освіти Львівської обласної держадміністрації (1996 р.).
  • Почесною грамотою Міністерства освіти України (1996 р.).
  • Знаком «Відмінник освіти України» (1997 р.).
  • Почесним дипломом Міністерства зв'язку України (1995 р.).
  • Знаком «За наукові досягнення» (2005, 2007 рр.).

За значний внесок у справу підготовки висококваліфікованих офіцерських кадрів Збройних сил України нагороджений:

Примітки ред.

  1. Ладижинський коледж ВДАУ. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
  2. Ладижинський коледж. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2011.
  3. Кафедра «Радіоелектронні пристрої та системи». Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011.
  4. Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011.

Посилання ред.