Прошенков Микола Іванович

Микола Іванович Прошенков (рос. Николай Иванович Прошенков; 7 січня 1918, Путятіно — 27 квітня 1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

Микола Іванович Прошенков
рос. Николай Иванович Прошенков
Proshnk1.jpg
Народження 7 січня 1918(1918-01-07)
Путятіно
Смерть 27 квітня 1963(1963-04-27) (45 років)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19381960
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився 7 січня 1918 року в селі Путятіному (нині В'язниковського району Владимирської області) в родині селянина. У 1925 році пішов в 1-й клас в селі Харіному. У 1932 році закінчив 7 класів школи, наступні два роки навчався в ФЗУ і працював на фабриці у В'язниках. Був помічником майстра на ткацькій фабриці «Вільний пролетар». Одночасно займався в аероклубі. У 1938 році призваний до лав Червоної армії. У 1939 році закінчив Чкаловське авіаційне училище льотчиків.

З 13 серпня 1941 молодший лейтенант М. І. Прошенков на фронтах німецько-радянської війни:

  • по грудень 1941 року бився у складі 13-го винищувального авіаційного полку, літав на І-153 і Як-1;
  • з березня по червень 1941 року — в 774-му винищувальному авіаційному полку, де літав на Як-1;
  • по осінь 1944 року — в 21-му гвардійському винищувальному авіаційному полку, де літав на Як-1 і «Аерокобрі»;
  • по травень 1945 року — в 69-му гвардійському винищувальному авіаційному полку, де літав на «Аерокобрі».

За роки війни воював:

Двічі був поранений:

  • 25 квітня 1942 року — осколкове поранення в надбрівну область;
  • 19 липня 1942 року — осколкове поранення правої лопаткової області.

До травня 1945 року командир ескадрильї 69-го гвардійського винищувального авіаційного Краківського ордена Олександра Невського полку 23-ї гвардійський винищувальної авіаційної Черкаської Червонопрапорної дивізії 6-го гвардійського винищувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії майор М. І. Прошенков здійснив 375 успішних бойових вильотів, в 86 повітряних боях особисто збив 19 і в складі групи 4 літаки противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування, мужність, відвагу і геройство, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками гвардії майору Миколі Івановичу Прошенкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 24485) і медалі «Золота Зірка» (№ 6559).

 
Могила Миколи Прошенкова

Після закінчення війни продовжував служити у Військово-повітряних силах СРСР. У 1952 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. З 1960 року гвардії полковник М. І. Прошенков — в запасі. Жив у Києві. Помер 27 квітня 1963 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

ВідзнакиРедагувати

Нагороджений орденом Леніна (27 червня 1945), чотирма орденами Червоного Прапора (15 травня 1942, 10 лютого 1943, 3 травня 1945, ???), орденом Олександра Невського (25 квітня 1945), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (20 квітня 1944), двома орденами Червоної Зірки, медалями.

За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками мав 29 подяк від командира полку, командира дивізії, командира корпусу, командувача 5-ю повітряною армією і Верховного головнокомандувача Сталіна.

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988;
  • Нагорный А. Ф., Травкин В. В. Земли Владимирской богатыри. — Ярославль: 1967.

ПосиланняРедагувати