Відкрити головне меню

Паломництво

мандрування віруючих людей до святих місць
(Перенаправлено з Прочанин)
Прочанин до Святих місць Києва, 1870-ті рр. Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), Жана Жака Елізе Реклю, 1880
Сучасна православна прочанка, Києво-Печерська лавра, 2011 рік

Пало́мництво, або про́ща, — мандрування віруючих людей до святих місць (наприклад, у християн — до Єрусалима, у мусульман — до Мекки й Медини тощо). Людей, що здійснюють паломництва, називають паломниками або прочанами.

Слово паломник утворене від палъма (від лат. palma) — «пальма», «пальмова гілка». Це пов'язано з тим, що богомільці, які відвідували Палестину, привозили з собою додому пальмові листи, що слугували їм у дорозі парасолями. Надалі «паломниками» стали називати і тих релігійних мандрівників, що не залишали меж своєї країни. Слов'янське слово аналогічне лат. palmarius, palmatus («паломник»), утвореному від palma[1].

ІсторіяРедагувати

Неорганізоване індивідуальне і масове паломництво зародилося в Європі ще у доантичні часи. Початком організованого паломництва вважається ХІХ ст. Починаючи з 1861 р., щорічно у Франції формуються групи паломників до Єрусалиму та Ватикану. Через кілька років каравани паломників почали організовуватися в Австрії та Німеччині. Їхньою кінцевою метою були відвідини релігійних святинь Єрусалиму, Ватикану та міст Італії[2].

СучасністьРедагувати

У світі виділяються декілька головних макрорегіонів паломництва:

  1. Християнська Європа, яка є головним світовим регіоном паломництва;
  2. Північна Америка з домінуванням християнства та численними іншими релігіями;
  3. Латинська Америка, де переважає християнство і поширені місцеві традиційні релігії;
  4. Північна Африка, де переважає іслам;
  5. Західна та Східна Африка, де панує іслам та присутні окремі центри християнства і традиційних місцевих релігій;
  6. Західна Азія з домінуванням ісламу й анклавами християнства та юдаїзму;
  7. Південна Азія, де отримали поширення індуїзм і буддизм, а також окремі центри християнства, джайнізму, сикхізму та ісламу;
  8. Південно-Східна Азія, де переважає буддизм та сформувалися значні осередки ісламу, християнства й анклави індуїзму;
  9. Східна Азія з панівними буддизмом, конфуціанством, синтоїзмом та окремим осередками ісламу і християнства;
  10. Центральна і Середня Азія з домінуванням буддизму та ісламу.

Духовне паломництво, із філософської постмодерністської точки зору, протиставляється класичній формі наративу, яку передбачено у слові "дорога", що має початок, середину та кінець. Паломництво не має ні визначеного початку, ні визначеного кінця. Воно розпочинається у "середині речей", вказуючи на зв'язки з минулим та майбутнім[2].

Заохочення паломництва в Україні здійснюють церкви. Багато віруючих людей мріють відвідати священні місця:

Паломницька галузьРедагувати

Паломницька галузь (індустрія) дозволяє задовольняти духовно-суспільні потреби населення та є ефективною в економічному плані. Розвиток паломництва досягається через:

  • стимулювання підприємницької активності в цій сфері;
  • залучення інвестицій;
  • забезпечення належного рівня розвитку соціальної та інженерної інфраструктур паломницьких місць;
  • підготовку кадрів;
  • екологічну безпеку;
  • створення належних умов для паломників;
  • забезпечення високого комфорту проживання корінних жителів регіону.

Розвиток паломницької галузі дозволяє:

  • розширювати зайнятість населення;
  • реалізовувати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення;
  • надавати економічні вигоди на рівні територій.

Див. такожРедагувати

ДжерелоРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. а б Смаль, Ігор (2010). Географія туризму та рекреація: Словник-довідник (українська). Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 87. ISBN 978-966-10-0281-3.