Відкрити головне меню

Процевич Василь

руський греко-католицький священик, василіянин, проповідник, доктор богослов'я, протоархимандрит Василіянського Чину

о. Васи́ль Проце́вич (1673, Вільно, Велике князівство Литовське, нині Литва — 5 травня 1726, Вільно) — руський греко-католицький священик, василіянин, проповідник, доктор богослов'я, протоархимандрит Василіянського Чину (1713—1717), консультор Чину.

о. Василь Процевич, ЧСВВ
Народився 1673(1673)
Вільно, Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство Литовське
Помер 5 травня 1726(1726-05-05)
Вільно
Діяльність священик, проповідник
Титул Протоархимандрит Василіянського Чину
Посада Протоархимандрит Василіянського Чину
Термін 17131717
Попередник Лев Кишка
Наступник Максиміан Вітринський
Конфесія греко-католик
Родичі Батьки: Христофор і Варвара

ЖиттєписРедагувати

НавчанняРедагувати

Народився у Вільно в сім'ї Христофора і Варвари, католиків латинського обряду. Перейшов на східний обряд і вступив до василіян на новіціат в Битенському монастирі, де 4 квітня 1690 року склав вічні обіти. Початкову семінарійну освіту (студії поетики і риторики) здобув у Полоцькому монастирі і 23 листопада 1693 року за рекомендацією Холмського єпископа вступив до колегії Конгрегації Поширення Віри в Римі. Після трьох років філософсько-богословських студій отримав ступінь доктора богослов'я і 8 травня 1699 року виїхав до Литви[1].

ДіяльністьРедагувати

По повороті на батьківщину був призначений проповідником в Борунах. Під час Новгородоцької капітули 1703 року його кандидатуру було висунуто на вакантну Пінську Лещинську архимандрію, але він зрікся цього привілею. В 1703—1708 роках перебував у Ольшанах, де опікувався Борунською чудотворною іконою Матері Божої, яку туди було вивезено через наближення шведського війська. У капітулі в Білій 1709 року брав участь як настоятель монастиря в Хомську, а наступного року призначений настоятелем Віленського Свято-Троїцького монастиря, який йому довелося відновлювати після великої пожежі, у якій 1706 року згоріла половина міста.

Протоархимандрит Василіянського ЧинуРедагувати

На капітулі у Вільно 1713 року о. Василь Процевич на чотири роки обраний протоархимандритом Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Тройці. З цього періоду в архівах Конгрегації Поширення Віри збережені деякі листи о. Процевича, пов'язані зі студіями василіянських клириків в колегії Конгрегації, а також у справі про підпорядкування конфедерації монастирів Львівської єпархії (утворена 1711 року) владі єдиного протоархимандрита «всієї Русі». Займався також справою терміну каденції генеральних консульторів: частина ченців була за те, щоб каденція тривала чотири роки, а частина — за пожиттєву каденцію, та однак за його протоархимандритства це питання так і не було вирішене. По завершенні терміну уряду протархимандрита був обраний генеральним консультором Василіянського Чину пожиттєво. У Новгородоцькій генеральній капітулі 1719 року брав участь як консультор Чину і настоятель Холмського монастиря. 1721 року знову став настоятелем у Вільно, де й помер 5 травня 1726 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 121.

ЛітератураРедагувати

  • Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). — Romae 1958. — 298 P. (лат.)
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)

ПосиланняРедагувати