Прохорова Леоніла Володимирівна

Леоніла (Ліна) Володимирівна Прохорова (нар. 20 жовтня 1946, Київ, УРСР, СРСР[1]) — українська співачка, заслужена артистка України, кавалерка «Ордену княгині Ольги», викладачка кафедри «Естрадного вокального мистецтва», професорка кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв. Майстер спорту з художньої гімнастики.

Ліна Прохорова
Leonila Prokhorova.jpg
Леоніла Прохорова у 2014
Ім'я при народженні Леоніла Володимирівна Прохорова
Народилася 20 жовтня 1946(1946-10-20) (73 роки)
Київ, УРСР, СРСР
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльність співачка
Нагороди
Орден княгині Ольги III ступеня
Звання
Заслужений артист України

ЖиттєписРедагувати

1964 року закінчила естрадно-циркову студію, того ж року почала працювати в Театрі ім. Лесі Українки

  Зовнішні відеофайли
  Моя пісенна сповідь. Ліна Прохорова. Ч. 1
  Моя пісенна сповідь. Ліна Прохорова. Ч. 2
  Ліна Прохорова — «Три поради»
  Ліна Прохорова — «Коханий»
  Ліна Прохорова — «Кохай мене»
  Ліна Прохорова — «Верба»
  Ліна Прохорова — «Три пісні» (1974)
  Ліна Прохорова — «Світ без тебе»
  Ліна Прохорова — «Кленовий вогонь»
  Ліна Прохорова — «Ти даруй»
  Ліна Прохорова — «Весна восени»

1965 року стала провідною солісткою в ансамблі «Мрія». Була першою виконавицею пісень керівника ансамблю і свого першого чоловіка Ігоря Поклада: «Рыжая», «Глаза на песке», «Забудь», «Коханий». Після розлучення з Покладом і «Мрією», Прохорова опинилася в ВІА «Омичі» (м. Омськ в Сибіру). Згодом кістяк ансамблю перебрався до Московського Мюзик-холу.

З оркестром В. Людвіковського Прохорова записала тоді свій перший міньйон.

В 1973 році вона стала лауреаткою третьої премії на конкурсі артистів естради Росії (музиканти, з якими вона співала, в тому ж році стали знаменитим ансамблем «Мелодія»).

Прохорова разом зі своїм другим чоловіком, композитором Борисом Монастирським, повернулася до Києва і записала цикл його пісень: «Віконниці кленові», «Клич мене», «10-й класс», «Апрельская песенка» та інші. Ненадовго вона стала солісткою ВІА «Кобза».

Після передчасної смерті Б. Монастирського знову подалася до Москви — в оркестр Олега Лундстрема.

Остаточно в Київ Прохорова повернулася в 1977 році — вона стала солісткою вар'єте.

З 1988 року Ліна Прохорова викладає естрадний вокал в музичному училищі ім. Глієра, серед її учнів — Ірина Білик, Оксана Кулакова, Женя Власова, Андрій Остапенко.

Восени 1996 року МО «Гарба» випустило на компакт-касетці ретроспективний збірник найкращих пісень Ліни Прохорової «Світ без тебе».

ДоробокРедагувати

  • Леоніла Прохорова. Українська естрадна вокальна школа: навч. посіб.: для студентів ВНЗ культури і мистецтв III-IV рівнів акредитації: у 2 ч. Ч. 1 : Українська естрадна вокальна школа; Держ. метод. центр навч. закладів культури і мистецтв України. — Вінниця : Нова книга, 2005. — 103 с.: ноти.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати