Професійно-технічний навчальний заклад

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Професі́йно-техні́чний навча́льний за́клад (англ. Vocational schools, фр. École professionnelle supérieure, ісп. Escuela profesional, рос. Профессионально-технические училища)[1] — це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я^[1].

Статистика

Підготовку робітничих кадрів у 2016 році здійснювали 817 державних професійно-технічних навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, з них: 372 — професійні ліцеї; 166 — вищі професійні училища; 95 — професійно-технічні училища; 67 — центри професійно-технічної освіти; 65 — навчальні центри при кримінально-виконавчих установах закритого типу; 3 — професійні коледжі; 49 — професійно-технічні училища, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, та навчальні заклади інших типів, що надають професійно-технічну освіту.

Станом на 1 січня 2016 року в професійно-технічних навчальних закладах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, навчалося 303,1 тисячі осіб, з них на базі базової загальної середньої освіти — 195,8 тисячі осіб, на базі повної загальної середньої освіти — 90,9 тисячі осіб, на базі незавершеної базової загальної середньої освіти — 2,4 тисячі осіб, а також слухачів — 14 тисяч осіб^[2].

Типи

До професійно-технічних навчальних закладів належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;
професійний ліцей;
професійне училище соціальної реабілітації;
вище професійне училище;
професійно-художнє училище;
художнє професійно-технічне училище;
вище художнє професійно-технічне училище;
училище-агрофірма;
вище училище-агрофірма;
училище-завод;
центр професійно-технічної освіти;
навчально-виробничий центр;
центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;
навчально-курсовий комбінат;
навчальний центр;
інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

Див. також

Примітки

↑ Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (Редакція від 05.03.2017). Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
↑ Постанова Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення"». Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.

Джерела та література

Т. О. Комаренко. Інститути професійної освіти [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 504. — ISBN 966-00-0610-1.
Закон України «Про професійно-технічну освіту» (Розділ III) [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]

[1] Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (Редакція від 05.03.2017). Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.

[2] Постанова Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення"». Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.

[1]

[2]