Протісне (пол. Procisne) — давнє українське село в Закерзонні (Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт) у гміні Літовищі, солтистві Ступосяни.

Село
Протісне
пол. Procisne


Координати 49°11′57″ пн. ш. 22°40′26″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Ґміна Гміна Літовищі
Перша згадка 1580
Висота центру 637  м
Населення 52 особи (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-713
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0356300
GeoNames 761279
Протісне. Карта розташування: Польща
Протісне
Протісне
Протісне (Польща)
Протісне. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Протісне
Протісне
Протісне (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Лежить на берегах Сяну, при воєводській дорозі № 896.

НазваРедагувати

У ході кампанії ліквідації українських назв село в 19771981 рр. називалось Пшесмик (пол. Przesmyk).

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про Протісне сягає 1580 року як одна з маєтностей Кмітів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Місцевий дідич Марцель Конецький створив загін і взяв участь у Галицькому повстанні 1846 року. У 1888 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 39 будинків і 267 жителів, з них 210 греко-католиків, 18 римо-католиків і 33 юдеї (у фільварку 6 будинків і 35 жителів, з них 10 греко-католиків, 7 римо-католиків і 18 юдеїв). Греко-католики належали до парафії Смільник Затварницького деканату Перемишльської єпархії.

В листопаді 1918 р. село ввійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки, однак у травні 1919 р. було окуповане польськими військами.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. було адміністративним центром об’єднаної сільської ґміни Ступосяни. У 1921 р. в селі було 79 будинків і 411 мешканців, з них 359 греко-католиків, 23 римо-католики, 29 юдеїв, греко-католики належали до парафії Смільник Лютовиського деканату Перемишльської єпархії. На 01.01.1939 в селі було 610 жителів, з них 560 українців, 30 поляків і 20 євреїв[1].

Друга світова війна принесла нове горе і руйнування. В 1946 році жителів переселено до СРСР і будівлі в селі спалені.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати