Прокоп (кав'ярня)
48°51′11″ пн. ш. 2°20′20″ сх. д. / 48.853055555556° пн. ш. 2.33875° сх. д.
| Прокоп | |
| Дата створення / заснування |
1686  |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Франція[1] |
| Адміністративна одиниця |
VI округ Парижа[1] |
| Розташовано на вулиці |
rue de l'Ancienne-Comédied |
| Статус спадщини |
пам'ятка історії зареєстрованаd[1] |
| Адреса |
13 Rue de l'Ancienne Comédie |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента |
d |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Прокоп у Вікісховищі | |
Кав'ярня Прокоп (фр. Le Procope) — найстаріша кав'ярня Парижа[2]. Знаходиться в Латинському кварталі, на вулиці Ансьен-Комеді (rue de l'Ancienne-Comédie), поблизу бульвару Сен-Жермен.
Історія
ред.
У 1686 році сицилієць Франческо Прокопіо деї Кольтеллі, якого називали просто «Прокоп», відкрив кав'ярню на Rue des Fossés Saint-Germain (сьогоднішня Rue de l'Ancienne Comédie)[2]. Крім кави, чаю та гарячого шоколаду в ній також подавали іншу новинку — морозиво. Популярність мали фруктові соки і зацукровані фрукти. Крім того, кав'ярня пропонувала лікери та різні іноземні вина. Відкриття першої в Парижі кав'ярні сприяло тому, що заклади кав'ярень незабаром поширилися по всьому місту.
В епоху Просвітництва кав'ярня стала дискусійним центром для літераторів і філософів, перетворившись таким чином в першу літературну кав'ярню.
У XVIII столітті кав'ярня кілька разів змінювала власника. На початку XIX століття їй довелося витримувати конкуренцію з Режанс. У 1890 році кав'ярня закрилася; в 1893 відкрилася знову. У ній знаходилися, поперемінно, вегетаріанський ресторан, їдальня для студентів та їдальня для малозабезпечених [2]. У 1952 «Прокоп» знову відкрився як ресторан.
Відомі відвідувачі
ред.
Кав'ярня завжди була популярною у представників гуманітарної громадськості. Серед її відвідувачів були письменники, актори, енциклопедисти, філософи, революціонери. У їх числі
- Дені Дідро
- Бенжамін Франклін
- Жан Жак Руссо
- Марат
- Вольтер
- Дантон
- Робесп'єр
- Мюссе
- Жорж Санд
- Бальзак
- Гюго
- Жан Батист Гюстав Планш[3]
Примітки
ред.- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б в Larousse gastronomique, 2007, с. 712.
- ↑ Франция. Лингвострановедческий словарь./ Под ред. Л. Г. Ведениной. — Москва : Интердиалект+, 1997. — С. 136. ISBN 5-89520-003-6.
Література
ред.- Le Grand Larousse gastronomique / Isabelle Jeuge-Maynart. - Larousse, 2007. — P. 712. - ISBN 978-2-03-582360-1.
Посилання
ред.- Кав'ярня літературна // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 449.
- Офіційний сайт