Прокопій Калачинський

Прокопій Калачинський (? — після 1709, Прилуки)  — церковний та просвітницький діяч, філософ, педагог, у 1697—1701 роках ректор Києво-Могилянської академії.

Життєпис

Точна дата народження невідома. Навчався у Києво-Могилянській академії, згодом навчався у Польщі.

На межі 1680-90-х років повернувся до Києва. 1691 року на запрошення Варлаама Ясинського обійянав вакантну посаду викладача філософії. З того ж року читав два курси - ораторськогом стецтва та риторики. Підготував друковані курси цих дисциплін.

У 1693-95 роках - професор філософії, автор філософського курсу.

1696 року талановитого філософа було призначено ігуменом Густинського монастиря біля Прилук. За сприяння Івана Мазепи саме у період ігуменства Калачинського монастир було розбудовано - зведено новий мурований храм, трапезну та ряд інших будівель.

1697 року Калачинського було призначено ректором Києво-Могилянської академії, він здобув титул професора богослов'я та був призначений настоятелем Києво-Братського монастиря.

Співпраця з Іваном Мазепою дозволила не лише поліпшити матеріальне становище вихованців академії, а й порушити клопотання перед Петром І про офіційне надання закладу статусу Академії. Було складено план будівництва нового мурованого корпусу Академії.

1701 року Калачинський склав із себе повноваження і очолив Пустинно-Миколаївський монастир, незадовго до цього розбудвоаний Іваном Мазепою. Очолював монастир до 1706, а за іншими даними, до 1709 року.

Є припущення, що після подій 1708-1709 рр. став звичайним ченцем Густинського монастиря, де згодом і закінчив своє життя, «маючи 70 або 80 літ».

Джерела

• Києво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001;
• Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004.