Відкрити головне меню

Прозуменщикова Галина Миколаївна

радянська спортсменка, олімпійська чемпіонка з плавання

Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова (* 26 листопада 1948, Севастополь, РРФСР, СРСР — †19 липня 2015, Москва, Росія) — українська радянська спортсменка, олімпійська чемпіонка з плавання (1964; була першою радянською спортсменкою, що завоювала олімпійське золото у цьому виді спорту); чемпіонка Європи 1966, 1970 рр. Рекордсменка світу 1964 — 67 рр..

Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова
Galina Prozumenshchikova 1966b.jpg
Загальна інформація
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Народження 26 листопада 1948(1948-11-26)
Севастополь, РРФСР, СРСР
Смерть 19 липня 2015(2015-07-19)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Причина смерті хвороба
Зріст 169 см
Вага 68 кг
Чоловік Іванников Юрій
Діти Ірина, Григорій
Спорт
Вид спорту спортивне плавання
Дисципліна брас
Тренери Vitaly Sorokin[d]
Прозуменщикова Галина Миколаївна у Вікісховищі?
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За трудову відзнаку» медаль «Ветеран праці»
Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Спортивне плавання
Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо 200 метрів брасом
Срібло 1968 Мехіко 100 метрів брасом
Срібло 1972 Мюнхен 100 метрів брасом
Бронза 1968 Мехіко 200 метрів брасом
Бронза 1972 Мюнхен 200 метрів брасом

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилася 26 листопада 1948 року в Севастополі.

Дитинство пройшло в Севастополі. У 1959 році почала займатися плаванням.

Золоту олімпійську нагороду Галина Прозуменщикова здобула на токійській Олімпіаді в плаванні на 200 метрів брасом[1]. Крім цього впродовж кар'єри вона виграла дві срібні та одну бронзову олімпійські медалі. Заслужений майстер спорту СРСР (1964).

4 рази встановлювала світовий рекорд у плаванні на 200 метрів брасом та один раз на дистанції 100 метрів брасом.

У 1966 році вступила на факультет журналістики МГУ (котрий закінчила 1976 року), регулярно працювала спортивним журналістом.

У 1973 році після участі в Московській універсіаді пішла з великого спорту.

За пропозицією Держкомспорту СРСР впродовж декількох років (1976–1980) займалася адміністративною діяльністю, згодом була тренером-методистом.

За спортивні досягнення нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1972), Дружби народів (1993), двома медалями «За трудовое отличие». Жила в Москві.

РодинаРедагувати

Чоловік — Іванников Юрій Іванович (нар. 1950 р.), кандидат економічних наук.

Дочка — Степанова Ірина Володимирівна (1969 р. нар.).

Син — Іванников Григорій Юрійович (1979 р. нар.).

ПриміткиРедагувати

  1. «1964 Olympics — Tokyo, Japan — Swimming» Архівовано 4 September 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. — databaseOlympics.com (Retrieved on June 18, 2008)

ПосиланняРедагувати