Прозелітизм

Прозеліти́зм (від грец. προσήλυτος — новоприбулий) — прагнення завербувати якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення; палка відданість новоприйнятому вченню, новим переконанням.

Прозеліт (Діян. II, 10 та ін) (прибулець, чужинець) — назва дана юдеями особам, наверненим з язичництва до юдейської віри (Мф. XXIII, 15). Відповідне цьому єврейське слово перекладено в Старому Завіті словом: чужинець, мандрівник, прибулець.

Прозелитізм схвалюється не в усіх релігіях та релігійних течіях: в ендогамних етноконфесійних громадах друзів та алавітів він прямо заборонений. Але для більшості світових релігій, на тому чи іншому етапі розвитку, прозелітизм є характерним.

За вірою

Юдаїзм

Юдаїзм загалом не прозелітує неєвреїв. Натомість, неєвреїв заохочують слідувати законам Ноя, щоб отримати місце в прийдешньому світі. У стародавні часи, такий слухняний неєврей міг стати ґер тошав, термін все ще іноді неформально використовуваний для тих, хто прагне слідувати цим законам і долучиться до єврейського народу в прийдешньому світі.

Загалом, юдеї очікують, що перехід в юдаїзм відбувається за власною згодою. Звичайна можливість переходу проходить через шлюб, хоча існує багато людей які приєднуються через духовні чи інші особисті причини, таких людей називають «юдеями за вибором». Рабини часто знеохочують нових членів від приєднання, хоча й можуть скерувати за допомогою семінарів або особистих зустрічей тих, хто насправді зацікавлений. Ортодоксальний юдаїзм, в теорії, ані заохочує, ані знеохочує перехід. Вимоги для переходу можуть бути дуже складними, але рабини погоджуються на тривалі і щирі прохання про перехід. Сильний наголос припадає на отримання єврейського я .

Див. також

• Неофіт
• Ґіюр
• Оглашенні
• Місіонер
• Навернення

Посилання

• Прозеліт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1510. — 1000 екз.