Відкрити головне меню
Європейський Союз — реалізований у другій половині ХХ ст. проект об'єднаної Європи

Проекти єдиної Європи, або європейські проекти — проекти об'єднання Європи на основі договору.

Одним з найбільш масштабних і суттєвих політико-культурних феноменів другої половини XX — початку XXI ст. є процес європейської інтеграції. Ідейні передумови інтеграції були сформовані в руслі «європейської ідеї» значно раніше, оскільки європейські проекти з'являються в XIV ст.

Зміст

Передумови виникненняРедагувати

  1. Ідейні
    1. Цивілізаційний підхід — ідея виникла на базі європейської цивілізаційної (культурної) спільності
    2. Спільність політичних і правових інститутів, заснованих на римському праві та політичних античних традиціях
  2. Матеріальні
    1. Географічний фактор
    2. Ранній розвиток капіталізму
    3. Зовнішня загроза зі Сходу

Етапи розвитку європейської ідеїРедагувати

  1. XIV — XVII ст. — зародження європейської ідеї
  2. ІІ пол. XIX — поч. XX ст. — розвиток ідеї
  3. 1918 — 2010 — реалізація ідеї на практиці

Європейські проекти епохи СередньовіччяРедагувати

У Середньовіччя Європа поступово виробила духовну самоідентифікацію Respublica Cristiana — «Християнська республіка» і протиставила її всім народам, позбавленим «Христової благодаті» [1]. Усе поза межами цієї ойкумени було областю християнської місії. Найвідомішими проектами єдиної Європи в даний період є проект П'єра Дюбуа, концептуальні засади якого сформульовані у праці «Про повернення Святої Землі» та проект чеського короля Ірже Подебрада, викладений в праці «Угода про союз і федерацію». Ці та інші європейські проекти Середньовіччя зводилися до об'єднання християнських держав для війни з «невірними».

В епоху Відродження проблема миру і його досягнення набула нового звучання. Конфлікти між державами пояснювалися не божим Провидінням, а діями правителів. Гуманісти критикували релігійні війни, проте їхні праці не мали серйозного впливу на політику й дипломатію [2].

Проекти єдиної Європи XVII ст.Редагувати

У процесі становлення й розвитку європейської ідеї особливе місце належить ідеям XVII ст. Загальна інтеграційна теорія сформується в епоху Просвітництва, але в її основу покладено європейські проекти М. Сюллі. Е. Крюсе, Я. А. Коменського і В. Пенна. Вони не будуть сприйняті з усією серйозністю сучасниками, проте їхні положення будуть використані в XIX—XX ст.

Умови виникнення європейських проектів XVII ст.Редагувати

У XVI—XVII ст. Європа переживала бурхливий час становлення буржуазних відносин. Процес початкового накопичення капіталу, з одного боку, кров'ю вписувався в історію Європи: силою зброї створювалися національні держави, складалася колоніальна система. З іншого боку, молода буржуазія певною мірою була зацікавлена в збереженні миру, у розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Боротьба за винищення воєн створила реальну основу для появи численних антивоєнних теорій і європейських проектів. У XVII ст. видатними філософами була сформульована ідея суспільного договору. Природні закони підказували необхідність припинення воєн і укладання угод між країнами.

Загальна характеристика проектів XVII ст.Редагувати

В епоху Нового часу проблема підтримання миру набуває нового сенсу: мир не пов'язується виключно з етичними чи гуманістичними принципами, а розглядається як стан політичної системи, у досягненні якого зацікавлені держави. Більшість проектів єдиної Європи засновується на широкій світоглядній основі, відбувається відмова від релігійної нетерпимості, політика відокремлюється від віри.

Ідея спрямованої на єдність Європи набирала сили, і цю тенденцію озвучив папа римський Пій II, який написав першу книгу зі словом «Європа» в заголовці (Pius II. In Europam. Memmingen. Albrecht Kunne. Marst 1491) і закликав паству до миру «у Європі — нашій батьківщині, нашому власному домі, у нашого святого вогнища» [3]. У цих умовах з'являються проекти «єдиної Європи», ціллю яких було запобігання воєнних конфліктів. Усі подальші проекти в основі мали встановлення миру в Європі шляхом створення союзу держав у різноманітних формах (міжнародна організація, конфедерація, ліга). З'явилися ідеї Арбітражного суду й Гаазького трибуналу.

«Великий проект» Максимільяна де Бетюна Сюллі був першим проектом XVII ст. Сюллі запропонував проект європейської федерації, заснованій на мирі і домовленості, але виключно в інтересах французького абсолютизму. «Великий план» був серйозною теоретичною розробкою ідеї європейської єдності й вплинув на пізніших мислителів, особливо на Вільяма Пенна і Жан-Жака Руссо.

«Новий Кіней» Емеріка Крюсе багато в чому є утопічним. У ньому вперше згадується про санкції в разі ігнорування інтересів слабких членів європейської організації. «Новий Кіней» подає картину загального миру, не обмеженого лише межами Європи або християнського простору.

«Загальна порада людському роду, і перш за все вченим і благочестивим властителям Європи, про виправлення людських справ» (1643—1670) Я. А. Коменського є проектом створення єдиної європейської держави, а надалі — світового об'єднання. У Ньому доводиться необхідність загального миру і безпеки, а народне благо проголошується вищим законом кожної республіки і королівства.

Ідеї миру присвячено також трактат Я. А. Коменського «Необхідно лише одне» 1668 року. Дещо раніше мислитель присвятив учасникам міжнародної конференції у Бреді, яка виробила умови мирного договору між Англією і Голландією, книгу «Вісник миру». Праця закликала припинити взаємну ворожнечу і встановити серед «християнських народів» мир: «Не можна покласти кінець війнам, продовжуючи вести їх, суперечкам, розпалюючи їх, переслідуванням, переслідуючи людей» [4]

Вільям Пенн, автор «Досвіду про теперішній і майбутній мир у Європі» створив мирний проект, заснований на міжнародному праві, ретельно описавши процедуру роботи Загальноєвропейських органів і пояснивши необхідність об'єднання конкретними вигодами.

Європейські проекти епохи ПросвітництваРедагувати

В епоху Просвітництва стали домінувати ідеї конституціоналізму, розподілу гілок влади, правової держави і прав людини, а також була сформована загальна інтеграційна теорія. Інтеграція сприймалася як лінійний прогресивний процес, а політична система — як самостійна, але керована. Під впливом ідей Р. Декарта і І. Ньютона з'явилася концепція рівноваги в міжнародних відносинах, згідно з якою треба було створити в суспільстві механізм, за якого усі складові будуть врівноважені.

Проект Д.Дефо («Нарис про проекти») 1709 р. пропонував об'єднати Європу в мирний союз держав — Лігу Націй

Великого резонансу набула «Записка про збереження вічного миру в Європі» (1712) абата Сен П'єра. Вона являла собою проект, який пропагував необхідність єдності Європи через спільну ідентичність, релігійні зв'язки, географічний фактор і спільне минуле (Римська імперія). Об'єднання мало бути конфедерацією з постійними органами. Ідею конфедерації підтримував і І. Кант у своїй праці 1795 р. «Проект вічного миру». На його думку, в основі єдиної Європи має бути покладений «Договір про вічний мир».

А. Сміт у своїй «Політекономії» пропонував інтеграцію європейських країн на основі економіки. Шлях до політичної єдності лежить через економічну єдність на основі принципів вільного ринку та конкуренції і розподілення праці.

Європейські проекти XIX ст.Редагувати

Європейська ідея XIX ст. набуває практичного спрямування і конституційних рис (поява перших загальноєвропейських організацій).

Етапи розвитку європейської ідеї та особливості проектів XIX ст.

  1. 1800—1815 — період Наполеонівських воєн: Наполеон І Бонапарт намагався об'єднати Європу на чолі з Францією воєнним шляхом на принципах рівності й братерства («проект Наполеона»). В основі мало бути європейське право.
  2. 1815—1870 — Віденський період: поява низки європейських проектів, першим серед яких був проект російського імператора Олександра І. він пропонував створити міжнародну організацію, прообразом якої став Священний союз.
    У даний період починають проводитися Загальноєвропейські конгреси.
    О.Конт у «Проекті всесвітньої Релігії» наполягав на створенні єдиної нової релігії, яка і об'єднає Європу, проте в основі більшості проектів єдиної Європи був утопічний соціалізм:
    — стаття В. Гюго «Сполучені Штати Європи»;
    — ряд робіт герцога Сен-Сімона: «Листи женевського мешканця», «Нарис науки про людину», «Праця про всесвітнє тяжіння», «Записка монархам, що зібралися на Віденському конгресі», «Про народи і взаємовідносини», «Про реорганізацію європейського суспільства»;
    «Концепція органічних і неорганічних епох» Ж. Базара.
  3. 1870—1918 — створення реальних проектів єдиної Європи.

Проекти були двох основних спрямувань:

  1. Проекти об'єднаної Європи з пангерманським відтінком:
    — «Пангерманський проект» Поля де Лагарда, фон Тріцке, Фр. Листа, К. Франца;
    «Проект єдиного європейського митного союзу» 1893 року;
    «Концентричні союзи» П. Дехі;
  2. Проекти юридичного напряму євроінтеграції:
    «Проект міжнародної юридичної організації» («План загального і вічного миру») Оппенхейма;
    Йоганн-Каспар Блюнчлі «Організація Європейського союзу держав» 1880 р. ;
    «Європейська декларація юристів-міжнародників», автором якої вважають Таубе.

ПосиланняРедагувати

  1. Левяш И. Единая или триединая Европа? // levyash.by.ru/europe.doc.&nbs
  2. Запарий Ю. В. Поддержание международного мира: развитие и реализация идеи // http://www.hist.usu.ru/rsih/text/zapari.html/[недоступне посилання з квітень 2019].
  3. Борко Ю. А. Россия в глобальной политике // http://www.globalaffairs.ru/numbers/24/7044.html.
  4. Трактаты о вечном мире / Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга.- М.: Соцэкгиз, 1963. — с. 20

ЛітератураРедагувати

  1. Болдырева О. М. История европейской интеграции // history.elsu.ru/imc_metodicki/методическое пособие по ИЕИ.doc.
  2. Борко Ю. А. Россия в глобальной политике // http://www.globalaffairs.ru/numbers/24/7044.html.
  3. Запарий Ю. В. Поддержание международного мира: развитие и реализация идеи // http://www.hist.usu.ru/rsih/text/zapari.html/[недоступне посилання з квітень 2019].
  4. История дипломатии / Под ред. В. А. Зорина. — Т.1. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Госполитиздат, 1959. — 896 с.
  5. Левяш И. Единая или триединая Европа? // levyash.by.ru/europe.doc.
  6. Поршнев Б. Ф. К вопросу о месте России в системе европейских государств в XV—XVIII вв. // http://www.hrono.info/libris/lib_p/porshnev02.html.
  7. Трактаты о вечном мире / Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга.- М.: Соцэкгиз, 1963. — 279 с.