Провінція Гогенцоллерн
Провінція Гогенцоллерн (нім. Provinz Hohenzollern, нім. Hohenzollernsche Lande, після 1928: Hohenzollerische Lande) — особлива адміністративна одиниця у Пруссії, офіційно не входила в жодну з провінцій, але мала майже всі провінційні функції.
| Гогенцоллерн | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Гоггенцолерн в 1930 році | |||||
| Земля (після 1871) Земля (після 1918) | |||||
| Адм. центр | Зігмарінген | ||||
| Країна | • Пруссія (1850-1871) • Німеччина (1871-1947) | ||||
| Прусська провінція | • Королівство Пруссія • Держава Пруссія | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 73 706 осіб (1939)[1] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 1142 км²[1] | ||||
| Дата заснування | 1850 | ||||
| Дата ліквідації | 1947 | ||||
.svg)
| |||||
| Провінція у межах 1871 року | |||||
| |||||
| |||||
Провінція включала землі, що перейшли в 1850 році під контроль пруського короля, від колишніх князівств (держав) Гогенцоллерн-Зігмарінген і Гогенцоллерн-Гехінген, що належали молодшій швабській католицькій лінії династії Гогенцоллернів. З 1871 року — частина єдиної Німеччини. Ліквідована у 1947 році. Сьогодні ці території є частиною сучасної Німеччини і повністю розташовані в землі ФРН Баден-Вюртемберг.
Історія ред.
Ще 1695 року князь Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн уклав з Бранденбурзьким домом Гогенцоллернів договір про успадкування, за якою у разі припинення Швабської лінії Гогенцоллернів всі землі мали перейти до Бранденбургу. У ході німецької революції пруські війська для придушення заворушень, які виникли в Гогенцоллерн-Гехингені, зайняли князівство. За договором 1849 року князь Фрідріх-Вільгельм-Константин поступився князівством Пруссії і помер у 1869 році, не залишивши чоловічих нащадків. Тяжке економічне становище викликало революцію і в князівстві Гогенцоллерн-Зігмарінген. Його князь, Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген в 1848 році зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона Гогенцоллерн-Зігмарінгена, але й той не зміг заспокоїти хвилювань. Князівство було зайняте прусською армією, і 7 грудня 1849 князь поступився ним Пруссії, а сам вступив на прусську службу. Офіційна передача обох князівств під контроль Пруссії відбулася в 1850 році.
Гогенцоллерн в адміністративному плані являв собою один єдиний адміністративний округ Зігмарінген зі столицею в місті Зігмарінген. Округ формально не входив до жодної пруської провінції і був наділений багатьма провінційними функціями. Деякі адміністративні питання регіону обслуговувалися, однак, у розташованій по сусідству Рейнської провінції[2].
У 1925 році у Гогенцоллерні було введено прусське адміністративне поділ на райони, що замінило колишній історичний поділ регіону на управління (обер-амти), що зберігався ще з часів існування князівств.
Повоєнний розвиток ред.
У 1946 році на території, що входила у французьку окупаційну зону Німеччини, була створена земля Вюртемберг-Гогенцоллерн, що об'єднала колишню провінції Гогенцоллерн з частиною Вюртемберга. У 1952 році земля Вюртемберг-Гогенцоллерн увійшла до складу новоствореної землі Баден-Вюртемберг. Після адміністративної реформи 1973 року кордони колишнього Гогенцоллерну були розмиті, і ця територія сьогодні в адміністративному плані більше не є якоюсь самостійною адміністративною одиницею. Тим не менш, основна частина колишнього Гогенцоллерну розташована в сьогоднішніх районах Зігмарінген і Цоллернальб.
Географія та економіка ред.
Територія Гоггенцолерна простягалася вузькою смугою від східних схилів Шварцвальду і річки Неккар за Дунай і до Боденського озера. Регіон вирізнявся гористою місцевістю. Тут було багато металевих руд, гіпсу, кам'яної солі, кам'яного вугілля та торфу. Жителі займалися, головним чином, землеробством і скотарством.
Населення ред.
Статистичні дані ред.
Територія та населення землі Гогенцоллерн у 1900 році[3]:
| Адміністративний округ | Площа, км² | Населення, чол. | Кількість управлінь |
|---|---|---|---|
| Округ Зігмарінген | 1.142,27 | 66.780 | 4 |
Територія та населення Земель Гогенцоллернів у 1925 році[4]:
| Адміністративний округ | Площа, км² | Населення, чол. | Кількість районів | |
|---|---|---|---|---|
| сільських | міських | |||
| Округ Зігмарінген | 1.142 | 71.840 | 2 | 0 |
Релігійний склад населення в 1925 році: 94,3% - католики; 5,1% - протестанти; 0,04% - інші християнські конфесії; 0,5% - євреї; 0,1% - інші конфесії[4].
Площа та чисельність населення провінції станом на 17 травня 1939 року в межах на 1 січня 1941 року та кількість районів на 1 січня 1941 року[5]:
| Адміністративний округ | Площа, км2 | населення, чол. | Кількість районів | |
|---|---|---|---|---|
| сільських | міських | |||
| Округ Зігмарінген | 1.142,26 | 73.706 | 2 | 0 |
Міське та сільське населення ред.
Розподіл населення за різними типами населених пунктів залежно від їх величини за загальною кількістю жителів, згідно з даними перепису населення 1925 року та станом на 17 травня 1939 року:
| Рік | Доля населення за категоріями населених пунктів за кількістю жителів | ||
|---|---|---|---|
| менше 2.000 мешканців | 2.000 — 100.000 жителів | більше 100.000 мешканців | |
| 1925 | 82,6% | 17,4% | 0,0% |
| 1939 | 76,2% | 23,8% | 0,0% |
Найбільшими містами провінції Гогенцоллерн були (за даними 1925)[4]:
- Зігмарінген — 5.282 чол.
- Гехінген — 5.109 чол.
Обер-президенти ред.
Оскільки Гогенцоллерн був самостійною провінцією, то тут існували посади обер-президента, як і в інших провінціях. Проте президенти уряду (нім. Regierungspräsident) округа Зигмарінген мали більш широкий спектр повноважень, ніж президенти урядів інших прусських округів, і в багатьох питаннях були прирівняні до обер-президентів прусських провінцій.
| Роки | Президент уряду округу | Партія |
|---|---|---|
| 1850-1850 | Адольф фон Шпігель-Борлінгхаузен[de] | |
| 1850-1851 | Антон фон Залвюрк[de] | |
| 1851-1852 | Людвіг Віктор фон Віллерс[de] | |
| 1853-1859 | Рудольф фон Зюдов[de] | |
| 1859-1862 | Карл Теодор Зайдель[de] | |
| 1862-1864 | Герман фон Граф[de] | |
| 1864-1874 | Роберт фон Блюменталь[de] | |
| 1874-1887 | Герман фон Граф[de] | |
| 1887-1893 | Адольф Франк фон Фюрстенверт[de] | |
| 1894-1898 | Франц фон Шварц[de] | |
| 1898-1899 | Карл Фрідріх фон Ерцен[de] | |
| 1899-1919 | Франц фон Брюл[de] | |
| 1919-1926 | Еміль Бельцер[de] | Центр |
| 1926-1931 | Альфонс Шерер[de] | |
| 1931-1933 | Генріх Бранд[de] | Центр |
| 1933-1940 | Карл Сімонс[de] | |
| 1940-1941 | Герман Дарзен[de] | |
| 1941-1942 | Ганс Пісберген[de] | |
| 1942-1945 | Вільгельм Дрейєр[de] |
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10
- ↑ DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande.aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz (нім.). Rheinische Geschichte. Процитовано 18 червня 2017.
- ↑ Provinz Sachsen // Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900(нім.)
- ↑ а б в Die Hohenzollernschen Lande im Überblick(нім.)
- ↑ Fläche und Bevölkerung der größeren Verwaltungsbezirke (S. 8) =Statistisches Jahrbuch für das Deutsche Reich 1939/40 (Digitalisat) (PDF) (нім.).
Посилання ред.
- Deutsche Verwaltungsgeschichte: Preußische Provinz Hohenzollern(нім.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland: Hohenzollerische Lande(нім.)