Провінція Ійо (яп. 伊予国ійо но куні, «країна Ійо»; 予州 — йошу, «провінція Ійо») — історична провінція Японії у регіоні Шікоку на сході острова Шікоку. Відповідає сучасній префектурі Ехіме.

Провінція Ійо
Назва каною いよのくに
Країна  Японія
Адміністративна одиниця Південноморський край
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці Префектура Ехіме
Розташовується на водоймі Iyo Sead
Спільний кордон із Провінція Тоса, Провінція Ава, Провінція Санукі
Займає ту саму територію з Префектура Ехіме
Час/дата припинення існування 1871
Мапа
CMNS: Провінція Ійо у Вікісховищі

Координати: 33°44′22″ пн. ш. 132°54′36″ сх. д. / 33.73944444447177204° пн. ш. 132.91000000002776460° сх. д. / 33.73944444447177204; 132.91000000002776460

Короткі відомості ред.

Провінція Ійо була заснована у 7 столітті. Її адміністративний центр знаходився у сучасному місті Імабарі. Вигідне положення у Внутрішньому японському морі перетворили провінцію на ключовий вузол транспортної лінії, що зв'язувала столицю Кіото з західними регіонами країни. Важливість земель Ійо передавала стародавня приказка: «Той хто володіє Ійо, контролює Шікоку, а той хто контролює Шікоку — панує над морем».

Окрім свого вигідного розташування, провінція Ійо була відома своїм шінтоїстським святилищем на острові Омішіма — Оямасумі-дзіндзя. Воно стало центральною самурайською святинею Західної Японії.

З 12 по 16 століття провінцією Ійо володів рід Кавано, однак більшість островів Внутрішнього японського моря контролювали японські пірати.

У період Едо (16031867) провінція була розбита на 7 ленних князівств, які належали різним васальним родинам сьоґунату. Центральна влада навмисно не передавала прибуткові землі Ійо у руки одного роду, боячись посилення відцентрових тенденцій у регіоні.

У результаті ряду адміністративних реформ 18711897 років, провінція Ійо увійшла до складу префектури Ехіме.

Повіти ред.

Джерела та література ред.

Провінція Ійо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання ред.