Відкрити головне меню

Провулок Тараса Шевченка (Київ)

провулок у Шевченківському районі Києва

Прову́лок Тара́са Шевче́нка[1] — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Козине болото, Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулку.

Провулок Тараса Шевченка
Київ
Переулок Тараса Шевченко Киев 2013 01.JPG
Провулок Тараса Шевченка
Місцевість Козине болото, Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Т. Г. Шевченка
Колишні назви
Козиноболотна вулиця, Козиноболотська вулиця (провулок), вулиця Козине Болото, Хрещатицький провулок
Загальні відомості
Протяжність 255 м
Координати початку 50°27′03″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.450972° пн. ш. 30.521583° сх. д. / 50.450972; 30.521583Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.450972° пн. ш. 30.521583° сх. д. / 50.450972; 30.521583
Координати кінця 50°27′04″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.451333° пн. ш. 30.518000° сх. д. / 50.451333; 30.518000
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Майдан Незалежності»
Тролейбуси Тр 16, 18
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка
Забудова переважно 3-5-поверхова кінця XIX — поч. ХХ ст.
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11896
У проекті OpenStreetMap r370266
На карті Вулиця Мала Житомирська.jpg
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Провулок Тараса Шевченка (Київ) на Вікісховищі

Прилучається Малопідвальна вулиця.

ІсторіяРедагувати

Провулок вперше згаданий як Козиноболотна вулиця в 1834 році (від місцевості Козине болото, де проходила вулиця). Згодом існував також під назвами Козиноболотська вулиця (Козиноболотський провулок), вулиця Козине Болото. У 1894 на прохання жителів вулиці і за поданням київського губернатора її було перейменовано на Хрещатицький провулок. Сучасна назва — з 1954 року[2].

В провулку під № 8-а розташований (у колишньому будинку Житницьких) Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка. Тут Тарас Шевченко проживав з весни 1846 року до свого арешту — 5 квітня 1847 року.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

  • № 4 (прибутковий будинок;1898);
  • № 8-А (будинок Житницьких, де мешкав Тарас Шевченко; 1835).

Будинки № 5, 7/1, 8, 9/2, 13, 15, 16, 18/19 зведені у 2-й половині XIX — на початку XX століття.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За текстом рішення 1954 року про перейменування — провулок ім. Т. Г. Шевченка.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 11 травня 1954 року № 830 «Про перейменування Хрещатикського провулка Ленінського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 717, арк. 276. Архівовано з першоджерела 15 липня 2013.

ДжерелаРедагувати