Пробійнівка
Пробі́йнівка (до 1946 року — Шикмани) — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.
село Пробійнівка | |
---|---|
В'їзний знак села | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Верховинський район |
Громада | Білоберізька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA26020010100094132 |
Облікова картка | село Пробійнівка |
Основні дані | |
Засноване | 1846 |
Населення | 373 |
Площа | 10 км² |
Густота населення | 37,3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78736 |
Телефонний код | +380 03432 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°58′24″ пн. ш. 24°49′32″ сх. д. / 47.97333° пн. ш. 24.82556° сх. д.Координати: 47°58′24″ пн. ш. 24°49′32″ сх. д. / 47.97333° пн. ш. 24.82556° сх. д. |
Водойми | р. Пробійна |
Найближча залізнична станція | Ворохта |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78736 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Пробійнівка |
Карта | |
Мапа | |
|
Назва ред.
До 1946 року село називалося Шикмани. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Шикмани Жаб'євського району перейменовано на село Пробійнівка і Шикманську сільську раду — на Пробійнівська.
Географія ред.
На заході від села струмки Луковець, Михайлів та Озірни впадають у річку Пробійну.
Історія ред.
12 серпня 1952 року Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.
24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[3]
Інфраструктура ред.
У селі працює магазин «Крамниця Карпати», а також хостел, у якому зупиняються туристи.
Церква ред.
Свято-Троїцький Дуконський чоловічий монастир Московського патріархату; намісник — ієромонах Тит (Драчук).
Свято-Дмитрієвський храм, який до того належав до Московського патріархату, 25 березня 2019 року перейшов одноголосно рішенням церковної громади до Православної Церкви України, настоятель — протоієрей Ігор Фенчук [4].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 386 осіб, з яких 184 чоловіки та 202 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 373 особи.[6] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.[7]
Відомі люди ред.
Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА ред.
Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі ред.
- Замореняк Дмитро Юрійович, 1914 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Пробійнівка, лісник. Заарештований 18.11.1947. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Хмаровий, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.01.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 02.11.1992.
- Куріндаш Юрій Миколайович, 1911 р. н., с. Полянки Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав нелеґально. Заарештований у квітні 1945-го, через 3 місяці звільнений. Проживав у с. Пробійнівка, робітник Верховинського ліспромгоспу. Заарештований удруге 02.09.1948. Звинувачення: вояк УПА (сотні Явора, Дорошенка, 1944), псевдо — Сокіл. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.09.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 18.03.1992.
- Лабудяк Євдокія Олексіївна, 1913 р. н., с. Яблуниця Верховинського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Пробійнівка Верховинського району, селянка. Заарештована 24.09.1950. Звинувачення: інформатор станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.12.1950 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 25.05.1994.
- Лабудяк Олена Федорівна, 1929 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Пробійнівка, селянка. Заарештована 19.11.1947. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Трава, розвідниця станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.01.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 18.08.1993.
- Моротчак Ганна Іванівна, 1925 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Пробійнівка, селянка. Заарештована 23.01.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Голубка, розвідниця УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 10.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 04.05.1992.
- Федорчак Афанасій Семенович, 1912 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Пробійнівка, робітник лісгоспу. Заарештований 17.03.1948. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Голуб, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.06.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.11.1993.
- Федорчук Михайло Семенович, 1910 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Пробійнівка, селянин. Заарештований 05.10.1947. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Збруч, господарчий станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 13.03.1948 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 04.12.1991.
Загинули в збройній боротьбі ред.
- Лобуляк Федір Афанасійович, 1901 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, охоронець кущової ОУН, псевдо - Листок, † 22.07.1948 р., с. Гринява Верховинського району.[8]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На Верховинщині церква УПЦ МП перейшла в ПЦУ - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 17 листопада 2022.
Джерела ред.
- Село Пробійнівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |