Приєзда I (Prijezda I; *1211 — †1287) — бан Боснії у 12401241 та 12501287 роках. Засновник династії Котроманичів.

Приєзда I
Правління 12501287
Попередник Матей Нінослав
Наступник Приєзда II
Стефан I Котроман
Біографічні дані
Релігія католицтво
Народження 1211(1211)
Смерть 1287(1287)
Землєнік
Дружина Єлизавета
Діти Стефан, Котроман, Рикса, Приєзда, Вук, Катарина
Династія Котроманичі
Батько Симеон Радівоєвич

ЖиттєписРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Був сином Симеона Радівоєвичем, двоюрідним братом бана Матея Нінослава. Спочатку він був католиком, потім перейшов в вчення богомілів, потім повернувся в католицизм. Ці коливання викликали недовіру до нього з боку католицької церкви, і для забезпечення його лояльності його сина — Приєзду Молодшого —було взято в заручники й гарантії вірності Приєзди Старшому католицтву. Бан Матей Нінослав особисто просив у Риму відпустити Приєзду-молодшого, але марно. У 1233 році Приєзда Старший вступив в конфлікт з баном Боснії, внаслідок чого вимушений був тікати до Сербії. 1234 року оженився на представниці натного роду Сербії або Боснії. Її належності до певного роду не з'ясовано.

Перше пануванняРедагувати

У 1239 році Кальман Арпад, якого було 1234 року призначено герцогом Боснії, в ході хрестового походу на Боснію вигнав Матея Нінослава. З ним повернувся Приєзда. У 1240 році герцог Кальман призначив баном Приєзду, намагаючись привернути боснійців на свій бік.

У 1241 році внаслідок вторгнення монгольських військ на чолі із Бату-ханом, Кальман залишив Боснію, де брав участь в битві на річці Шайо. Фактична влада перейшла до бана Приєзди. Втім останній не зміг протидіяти Матею Нінославу, який прибув до Боснії з Дубровницької республіки. Приєзда вимушений був знову тікати до Угорщини.

Друге пануванняРедагувати

Після смерті Матея Нінослава у 1250 році Приєзда розпочав боротьбу за владу зі Стефаном, сина Нінослава. На боці першого у боротьбу втрутився угорський король Бела IV. Внаслідок цього Приєзда здобув перемогу й став баном. Разом з тим посилився вплив Угорщини.

Приєзда I, намагаючись здобути прихильність католицьких держав й папського престолу, розпочав викорінювати богомільство в Боснії. За його старанність, що довело вірність католицизму, римська церква повернула йому сина.

У 1254 році Бела IV розділив Боснійська банат на частини. Район між річками Врбас і Босна став спадковим володінням Приєзди I, а Усора і Солі були виділені в окремі володіння, що передавалися угорським королем за своїм вибором — першим став Ростислав Рюриковича (пізніше утворили Мачванський банат). Того ж року король Угорщини напав на Сербію, і Приєзда I, що підтримав свого сюзерена, отримав Захумьє. Проте за мирним договором повернув його Стефану Урошу I. У 1255 році Бела IV надав боснійському бану володіння в Славонії.

1260 року Приєзда I спрямував війська для війни на боці угорського короля проти богемського короля Пржемислав Отакара II. Загони бана брали участь у битві під Кресенбрунном, в якій вірні королі Белі IV війська зазнали нищівної поразки. Втрати боснійців невідомі.

У 1270 році після смерті Бели IV почалася боротьба за владу між Стефаном V та магнатами. Втративши угорську підтримку, Приєзда I не зміг вже протистояти місцевій шляхті та богумілам.

У 1287 році внаслідок похилого віку він залишив трон, розділивши Боснію між синами Приєздою і Котроманом, перебравшись до особистих володінь у Землєніці. Тут невдовзі помер.

РодинаРедагувати

Дружина — Єлизавета

Діти:

  • Стефан (1233—1240)
  • Приєзда (бл.1240-1290) бан у 1287—1290 роках
  • Котроман (бл.1242-1299) бан у 1287—1314 роках
  • Вук (д/н-1287)
  • Катарина (д/н), дружина Стефано Водичкі

ДжерелаРедагувати

  • Veselinović, Andrija & Ljušić, Radoš (2001). Српске династије, Platoneum.
  • Povijest Hrvata, srednji vijek, Školska knjiga, Zagreb, 2003. ISBN 953-0-60573-0